Чи скрізь економіка стане долею України?


 

 

Українці чи не найбільше в світі гордяться масовим волонтерством. На високу сходинку піднялася ця благодійна справа після Майдану гідності, коли в 2014 році розпочалася неоголошена війна Росії з Україною, в ході якої відбулася анексія значної української території. Тоді ж найвідоміші політики й всебічні експерти стали дружно доводити, що якби не волонтери, то наслідки були б значно гіршими. Бо, мовляв, саме волонтери й добровольчі батальйони зміцнили Українську армію, яка й зупинила подальшу анексію. І в такому висновку проглядається доля правди. От тільки історія не пам’ятає, щоб волонтери виграли якусь серйозну війну, відіграли головну роль у перемозі над ворогом взагалі, або хоча б у якійсь вирішальній битві. Оскільки основний тягар у кожній війні лягає на плечі воїнів. Звісно, і при підтримці волонтерів. Але й тоді головне забезпечення армії здійснює держава. Тож і в широкомасштабній війні після 24 лютого цього року президент і уряд часто заявляють про вкрай необхідний розвиток вітчизняної економіки, без чого неможливе належне поповнення державної скарбниці, з якої утримується й армія. Уже оголосили, що на 2023 рік буде виділено на потреби ЗСУ трильйон гривень.

 

Повний текст статті - за посиланням




Свіжі номери газети можна переглянути на сторінці у Фейсбуці

Архів номерів газети за посиланням

Свіжий номер газети 'Чернігівщина'

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"