Україна – світовий музей брехні, обіцянок і їхніх наслідків

Важливі експонати музею: золоте корито і нове ярмо

Великий український просвітитель і філософ Григорій Сковорода майже три століття тому назвав одну з давніх вад, через яку досі страждає українське суспільство: «Не той дурень, хто не знає, а той, хто знати не хоче». Пізніше цю глибоку мудрість доповнив Тарас Шевченко: «Чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь». Ще одне, більш сучасне, повчання процитую: «Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти».

Ця ганьба бере початок чи не з перших років незалежності. Компартійна й перефарбована «демократична» еліти кинулися передусім будувати велике золоте корито для своєї «оновленої» влади, а для народу – перефарбовувати комуністичне ярмо під «євродемократичне». Незалежні від Москви казнокради добре знали історію українського народу, який з часів Київської Русі героїчно стояв у черзі до чийогось ярма, навіть багато хто з радістю простягав свою шию в ярмо фашистської «блакитнокровної» нації. 

Повний текст відкритого листа - за посиланням