Година полону в рідному господарстві

Перша колона російських окупантів зі 120 одиниць бойової техніки пройшла через село Козацьке Бобровицької територіальної громади на третій день війни. З Ніжинського напрямку вона пройшлася по селах Носівської громади, звідти направилася на Новий Биків, але, напевно, одержала інформацію, що у Старому Бикові підірваний міст через річку Супій, тож повернула на Козацьке. У селі не зупинялася, і люди полегшено зітхнули – пронесло. Того дня припинилося газопостачання через пошкодження газопроводу, та ця біда не така страшна, як жити під окупацією. Згодом спробував цей режим на собі керівник місцевого аграрного господарства «Козацьке» Сергій Чубовський. Протягом години перебував у рідному господарстві під наглядом автоматників, по суті, в полоні.

– У перший і другий день війни у наше село наїхало до батьків, інших родичів десь більше тисячі жителів Києва та інших великих міст, – згадує Сергій Миколайович. – У переважної більшості з них не було запасу харчів, і в місцевих магазинах продукти швидко закінчилися, шляхи їх підвозу відразу заблокували окупанти, які з 27 лютого вже хазяйнували у Новому Бикові, де проходить автотраса Суми-Київ. Довелося нашому господарству запускати крупорушки, діставати «НЗ» з комори, виділяти свиней на забій: підгодовували працівників і їхніх приїжджих родичів. Досі дивуюся, хто доніс окупантам про цю нашу благодійну акцію? 

Повний текст статті - за посиланням