Від Порошенка, як від хвороби, – нелегко позбавитися

Йому – кулаки у спину від 13,5 мільйона українців, а він ніяк не відірветься від «золотого корита»

Такого одностайного спротиву главі держави, як одержав на виборах Петро Порошенко, не пам’ятає історія України. Як не пам’ятає і такого очманілого тримання руками й зубами за владне «золоте корито», як бачимо після виборів.

Тепер що б мені хто що не казав, які б аргументи не висував, але я стоятиму на своєму: найсильніший наркотик з усіх існуючих – це наркотик влади, оздоблений дармовими мільярдами.

Петро Порошенко – п’ятий президент, але жодний з його попередників не зумів так збагатитися за роки правління, як збагатився «євроінтегратор». Ще й за які роки? За роки війни! Звісно, несамовито тяжко йому втрачати таку годівницю? Так можна й з глузду геть з’їхати.

Сподіваюся, що до такого не дійде, але не можна не помітити початок його владної агонії, що проявляється в останніх діях і рішеннях відставленого президента у вишиванці.

Так співпало, чи хтось із неба так розпорядився, що неадекватна поведінка «патріотичного лідера нації» почала проявлятися у дні, коли український народ святкував велику перемогу над німецьким фашизмом.

Як тут не згадати, що наші предки за чотири роки звільнили від звіроподібних нелюдів не лише рідну землю, а і майже всю Європу. До сердечного щему хвилююче й героїчно-заслужено заспівала в День Перемоги Наталія Бучинська: «…Сплять мільйони загиблих в окопах, це моєї країни сини. Де була б ти сьогодні, Європо, де була б ти, якби не вони…».

Продовження статті читайте за посиланням.




Свіжий номер газети "Чернігівщина" та архів
можна переглянути за посиланням

Свіжий номер газети 'Чернігівщина'

Сторінка газети "Чернігівщина" у Фейсбуці

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"