Відео галерея

5 серпня 2013

Вони загинули за Вітчизну, але й досі не похоронені за християнськими канонами. Передусім це стосується загиблих воїнів на початку війни, коли Червона Армія панічно відступала. Їх прикопували місцеві мешканці, нерідко ризикуючи власним життям. І лише на початку 60-х років минулого століття спеціальні бригади викопали з умовних могил останки і переносили їх до братських могил та на кладовища. Робилося це поспіхом, тож і досі є ще багато тимчасових поховань по всій Україні. Пошуком їх на території Чернігівщини займається обласна громадська організація «Пошуковий клуб «Пам'ять Перемоги» на чолі з Михайлом Бакланом. Докладніше про цю роботу він сам розповів, коли на запрошення Новобасанського сільського голови Володимира Левченка досліджував з членами клубу безіменні поховання 1941 року на території села.

26 липня 2013

Безцінна історична і духовна пам’ятка може загинути За майже чотири століття хто тільки не приходив у Воскресенську церкву, щоб звернутися до Господа з проханням про допомогу і прощення. Святиня була споруджена за кошти родини поміщиків Лизогубів, тож і всі їхні гості (Тарас Шевченко, Леонід Глібов і великий ряд інших) теж молились у цьому святому храмі. Після жовтневого перевороту унікальну культову споруду більшовики перетворили в склад. Відновились богослужіння у 80-ті роки минулого століття.. Кажуть, всі новобранці селища Сєднєва тих років обов’язково заходили в церкву перед відправленням в армію. Хто з них потім потрапив у Афганістан – всі повернулися живі і неушкоджені. Останнім часом заладили сюди й видні в Україні політики, передусім у передвиборчі періоди. Христяться тут перед іконами, свічки ставлять, а допомогти перекрити дах церкви – тільки обіцяють. Що це за унікальна споруда – краще знає місцева вчителька Наталія Шарпата. Своїми враженнями поділилися й гості Седнєва – Марія Архипова з Чернігова та її родичка з-під Москви Ольга Преображенська.

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"