Життя на контрастах: одні в підвалах, інші в котеджах
Виступили проти
Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради – це потужний комплекс, який складається з 18 стаціонарних відділень та лікувально-діагностичних підрозділів. Виходячи з інформації, розміщеної на офіційному сайті установи, в лікарні працюють 65 лікарів, 277 фахівців з середньою медичною освітою та 384 - молодшого медичного персоналу. На базі лікувального закладу також діють обласні судово-психіатрична та медико-соціальна експертизи.
В одному човні з пацієнтами
Фасад одинадцятого психо-туберкульозного відділення виглядає, м’яко кажучи, апокаліптично. Пошарпані стіни свідчать про те, що ремонту ця будівля не бачила давно. Всередині гірше, ніж надворі: грибок на стінах, обвалена штукатурка, старі дерев’яні віконні рами, крізь які взимку намітає сніг. У деяких кімнатах все ж зроблено косметичний ремонт.
Категорія клієнтів відділення доволі специфічна, це – хворі на туберкульоз люди з явними психічними розладами. Зрозуміло, що для таких пацієнтів має бути відповідно обладнаний стаціонар. Та замість сонячного теплого приміщення частина пацієнтів розміщена у напівпідвальних кімнатах із грибком. У самих медиків немає елементарних засобів захисту. Замість хепофільтрів – звичайні марлеві пов’язки, бактерицидних ламп у керівництва обласної лікарні не допросишся. Дійшло до того, що персонал скинувся і за власні гроші закупив сім бактерицидних ламп. Дезінфекційні засоби, які закуповує адміністрація, доводиться економити та розтягувати, бо їх елементарно не вистачає. Дивно, що в таких умовах на туберкульоз за останні тринадцять років захворіло тільки троє медиків.
Персонал стурбований тим, що напередодні об’єднання двох відділень адміністрація почала поспішно виписувати пацієнтів, штучно занижуючи наплив хворих. На думку медиків, зроблено це для того, щоб об’єднати відділення, приховавши таким чином роки системної бездіяльності.
Забрати специфічне відділення разом із проблемним приміщенням, медиками та пацієнтами під власну опіку готовий був обласний протитуберкульозний диспансер, одначе головний лікар обласної психоневрологічної лікарні Володимир Ященко виступив категорично проти такої пропозиції і вчинив таки по-своєму.
Фігура головного лікаря установи також викликає нарікання з боку неугодних медиків. Володимир Іванович Ященко очолює медичний комунальний заклад вже тринадцять років. Сам він родом із Горлівки Донецької області. За час перебування на посаді головного лікаря Володимир Ященко та його родина обжилися немалими статками. На офіційному сайті установи дружина Володимира Івановича Людмила Леонідівна Ященко є підлеглою власного чоловіка і числиться заступником головного лікаря з організаційно-методичної роботи. Згідно з декларацією, за 2016 рік Людмила Ященко заробила на офіційній посаді трохи більше 156 тисяч гривень, її чоловік – безпосередній начальник - заробив на 12 тисяч гривень менше – трохи більше 144 тисяч гривень.
З такими заробітками родина Ященків дозволяє собі купувати квартири, недешеві іномарки та будувати елітне житло.
Успішні службовці
Так, згідно з декларацією, головний лікар є власником квартири площею 74,8 квадратних метра, яку він придбав у 2007 році. Її вартість оцінена у доволі скромну як для Чернігова суму – 99 тисяч гривень. Його дружина Людмила Ященко є власницею дещо просторіших апартаментів. Розмір її квартири складає 81,5 квадратних метра. Вартість нерухомого майна невідома. Вочевидь, 2007 рік був вдалим для родини Ященків, бо квартиру дружина головного психіатра Чернігівщини також придбала у листопаді 2007 року.
Через п’ять років, у 2012 році, Володимир Іванович зводить собі «сирітський» будиночок під 
Їздить на роботу головний лікар на позашляховику «Hyundai Santa FE» 2011 року випуску. Його дружина Людмила Леонідівна також віддає перевагу «корейцям» – пересувається на автомобілі «Hyundai elantra» 2012 року випуску. Кошторис автівок декларанти не вказали, одначе на вторинному ринку вартість вживаного позашляховика стартує від 500 тисяч гривень.
Виникає логічне запитання: як при річній зарплаті на посаді головного лікаря в 144 тисячі гривень можна заробити на такі статки? Припустимо, що навіть якби Володимиру Івановичу допомагала його дружина, яка, незважаючи на нижчу за рангом посаду, заробляє більше, то, аби назбирати на автомобіль, їм знадобився б не один рік. Як показує практика, у таких людей зазвичай успішними є діти. Втім, у декларації про їхні доходи не сказано нічого.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора, медичного персоналу та з відкритих джерел
