Замість бойових навчань – лопати та відра
На четвертому році війни для того, щоб нормально поставити намети в пункті дислокації бойового підрозділу, необхідно викликати начальника Генерального штабу ЗСУ. В Гончарівському розгорнувся гучний скандал довкола неналежного облаштування наметового містечка для 53-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Діряві намети без підлоги, буржуйок і ліжок, які фактично плавають у воді – реалії, з якими довелося зіткнутися в тилу бойовій бригаді. За словами волонтерів, командування Гончарівського полігону самоусунулося від цих проблем і переклало облаштування наметового містечка на плечі рядових бійців.
Зустріли не хлібом-сіллю, а непролазним болотом! Командування Гончарівського полігону організувало «теплу» зустріч бійцям 53-ї механізованої бригади Збройних сил України. Бойовий підрозділ, який вивели із зони АТО для відпочинку, доукомплектації та навчання, розмістили на покинутому полігоні у дірявих наметах.
«80 відсотків наметів гнилі і рвані, – обурюється волонтер Юрій Мисягін. – У наметах немає підлоги, буржуйок, ліжок, навіть дров для опалення. Бійці фактично плавають у воді, бо немає належної системи водовідведення, – продовжує він. – Вам, тиловим, в черговий раз незрозуміло, що намети в цю пору року треба підсипати і піднімати для того, щоб вода в них не заходила. Сніг треба вчасно прибирати і вивозити з полігону. Але вам начхати! Тож замість навчань військовослужбовці 53-ї бригади будуть змушення брати лопати і вирішувати проблеми тилових служб».
Умовами розміщення військових стурбовані і їхні рідні.
«Це не полігон, а Венеція, – обурюється дружина бійця 53-ї бригади Марина Аношкіна. – Рвані намети і води по коліна. Так ви цінуєте тих, хто захищає вас, доки ви сидите в теплих кабінетах? – звертається на адресу тиловиків 
роздратована жінка. – За ті гроші, які українці відраховували на «потреби армії», можна всі полігони України асфальтом укласти, з розміткою і тротуарами, викладеними плиткою. Ви їм доплачувати повинні за шкідливі умови, а не віднімати гроші з зарплати за «суворі догани», які незрозуміло хто і незрозуміло за що постійно ліпить без розбору. Маєте молитися, щоб їх терпіння не луснуло. Хто дав вам право так безсовісно поводитися з нашими чоловіками?».
В штабі оперативного командування «Північ» про ситуацію знають. Кажуть, бачили все на власні очі.
«Ситуація виникла у зв’язку з різкою зміною погодних умов, – каже начальник прес-служби ОК «Північ» Віталій Кирилов. – Водогінна система просто не впоралась з великою кількістю води. Наразі там тривають роботи, працює військова техніка, роблять окремі проходи для води та відновлюють намети, які були зламані».
За словами Віталія Кирилова, зараз у наметовому містечку на Гончарівському полігоні ніхто не проживає. За декілька днів військові підрозділи мають прибути на ротацію, але до того часу тут обіцяють навести порядок.
Початок активних робіт підтверджує і волонтер Юрій Мисягін.
За його словами, після гучного скандалу на полігон з'їхалося дуже багато військового начальства і нарешті розпочалися роботи.
«Почали оперативно замінювати старі й гнилі намети на нові, – коментує він. – Бійців з 53-ї бригади поселили в казармі на третьому поверсі. Як виявилося, в корпусі триває ремонт, ліжок немає, опалення також. Дехто з військових, побачивши, в якому стані казарми, махнули рукою і повернулися на полігон ночувати в намет з такою мотивацією, що там вже більш-менш навели порядок, є буржуйки, а отже в наметах тепло».
Доки верстався номер, стало відомо, що на території полігону завершили роботи з обладнання наметового містечка та приведення його до вимог порядку та правил розташування польових таборів на місцевості.
Різниця між тим, що було і тим, як стало – вражаюча: намети мають сухі дерев'яні підлоги, обладнані польовими меблями та опаленням. Табір оснащений
зовнішнім освітленням та освітленням у наметах – як стаціонарної, так і резервної мережі. Керівництво полігону створило навіть запас сухого палива на 15 діб проживання з подальшим його поповненням.
Чи зробить військове начальство хоча б якісь висновки з цієї ситуації – залишається тільки гадати. Одначе у волонтерів виникає сумнів щодо компетентності командування тилової частини, яке на четвертому році війни не може проконтролювати належне розгортання наметового табору і кидає бойовий підрозділ в ще гірші умови, ніж вони мали на передовій.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото з відкритих джерел
