За вбивство всього живого – копійчана відповідальність!
19 сомів, шість лящів, а ще – судаки, карасі, плоскирки та підуста – кілька днів тому під час крайнього рейду рибоохоронний патруль затримав браконьєрів із 56-ма кілограмами риби. Зловмисники глушили рибу електрострумом у Десні, поблизу Авдіївки, що на Куликівщині. Попри те, що електрострум є найжорстокішим видом браконьєрства і вбиває не лише рибу, але й все живе, порушники, скоріше за все, відбудуться смішними штрафами. Такий він – закон…
Здобич бракон’єрів з-під Авдіївки
Так званий електролов сьогодні можна легко замовити на сайті оголошень. Вартість в Україні – від трьох тисяч гривень. Хочеш зекономити – можеш замовити посилку з Китаю. Найпростіші «електровудочки» браконьєри складають власноруч. Це – не проста вудка, а звичайний акумулятор із струмом мінливої частоти та спрямованості. Принцип роботи такий: від акумулятора спускають у воду провід, натискають кнопку і глушать струмом рибу. Радіус дії – 200-300 метрів. Якщо раптом не вдалося убити рибу струмом, вона втратить можливість до самовідтворення, тобто перестає нереститися. Друге – струм убиває всіх без винятку живих істот, які потарпляють в радіус його дії. Це і жаби, і водорості, і т. д.
Дорожчі електролови можна налаштовувати на окремі види риб. Так зробила група браконьєрів, яких рибний патруль нещодавно упіймав на Десні. Їхня «електровудка» була налаштована конкретно на сомів. До приїзду охоронців природи зловмисники встигли дістати 19 хижаків. Крім того сітками та остями набили чимало лящів, судаків, карасів… І все це – в період нересту!
Так звана електровудка
Як повідомили у чернігівському рибооохронному патрулі, збитки, завдані рибному господарству України, склали 10 тисяч 251 гривня.
Що цікаво: за найстрашніший вид браконьєрства – тільки адміністративна відповідальність. Рибінспекція зробила все за законом, викликавши слідчо-оперативну групу Куликівського ВП ГУНП в Чернігівській області. Однак що може очікувати порушників? На них були складені протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Ці протоколи будуть направлені до Куликівського районного суду. А там, як демонструє практика, у переважній більшості випадків браконьєри отримують м'який варіант покарання, саме за адміністративним кодексом. Це штраф на суму від 340 до 680 грн. Копійки, навіть за мірками незаможного селянства! Хіба що розділять на гурт 10 тисяч гривень збитків і втратять човен. Чи припинять «бити» рибу? Питання, скоріше, риторичне, адже відстуність належного покарання призводить до безладу. Попри те, що практика притягнення порушників до кримінальної відповідальності поширена в багатьох країнах світу, у минулому скликанні парламентарі «провалили» посилення відповідальності для браконьєрів. У Держрибагентстві сподівались, що після голосування відповідальність переведуть з розряду адміністративної в кримінальну. Якби це трапилося, то найбільш злісні порушники отримали б до трьох років реальної тюрми. Втім, тодішні парламентарі не вважали за нагальну необхідність захистити українську фауну. А тим часом риби у водоймах і диких тварин у лісі стає все менше. Що залишимо дітям?
Віталій НАЗАРЕНКО
