За «нульову» оплату – віртуальний борг:
ще одна «схема» газового монополіста
Жительці прикордонної Добрянки Наталії Козіній ПАТ «Чернігівгаз» приписав борг за газ, який вона не споживала. Справа в тому, що Наталії Григорівні дістався у спадок будинок батька, в якому нині ніхто не проживає, а відповідно, газом також ніхто не користується. Жінка щомісяця справно передавала «нульові» показники лічильника і все було гаразд, однак із нового року компанія монополіст почала приписувати їй віртуальні борги на доволі кругленькі суми. Ми спробували розібратися, що це за борги, і наскільки законними є дії фірташівських постачальників «блакитного вогника».
Повісили борги на нежилі будинки
«Мені дістався у спадок будинок мого покійного батька. Там зараз ніхто не живе, – розповідає пані Наталія. – На новому газовому лічильнику, який працівники газової дільниці офіційно перевстановили ще до війни, показник 00000,32. Платіжки приходили з нульовою оплатою. А з нового 2024 року почали приписувати віртуальний борг: спочатку за січень на 1686 гривень, потім за лютий уже на 2482 гривень, незважаючи на те, що я передавала показання лічильника на нафтогазівський бот GASUA у вайбері щомісяця».
Щоб розібратися в ситуації, жінка спочатку звернулася до працівників місцевої Добрянської газової дільниці. Бухгалтер відповіла їй, що вона така не одна і що, мовляв, на всі нежилі будинки поприходили платіжки з боргами.
«Я зателефонувала в Ріпки, а там відповіли, що треба передзвонити у компанію «Нафтогаз України». Там мені сказали, що потрібно в кінці березня ще раз передати показники лічильника, а якщо знову прийде борг у платіжці, то писати листа в Чернігівську філію «Нафтогазу» і викликати контролера, – продовжує Наталія Козіна. – Я принципово передавала показники лічильника щодня, починаючи з 28-го березня і закінчуючи 4-тим квітня. Мала надію, що звернуть увагу».
Показники лічильника не змінювались вже кілька років
І таки звернули, щоправда, увага ця виявилась не вельми хорошою.
«Мені зателефонували з приватного номера, представившись працівниками компанії «Нафтогаз України», і почали вимагати у триденний термін сплатити борг розміром 2482,55 гривні. Навіть не вислухавши моєї відповіді, швидко поклали слухавку, – обурюється добрянка. – Дивно, що телефонували не з офіційного номера контакт-центру компанії. Виходить, що надіслані мною показники лічильника там проігнорували».
Відтак, зважаючи на ситуацію, пані Наталія вже й не дивується тому, що людям приписують віртуальні борги. Дивує мешканку прикордоння інше.
«За який кошт утримують численний штат колекторів, які займаються приписками, а потім «вибивають» їх із громадян? – обурюється жінка. – Я звернулася в три структури: місцеву, районну і центральну – ніхто не допоміг. Тоді навіщо вони? Раніше у нашому селищі був контролер, який ходив і перевіряти лічильники, зараз контролерів нема навіть у Ріпках, а є тільки в Чернігові – одні на всю область».
Пані Наталія звернулась у Чернігівську структуру ПАТ «Чернігівгаз», аби ті прислали контролера. Платити за виклик не збирається і додає: «Як жити з такими порядками? Просто опускаються руки»…
Експерт газового ринку: «Нульові борги» – це схема»
І зрозуміти жінку нескладно. А як не опускатись рукам, коли, переживши окупацію жорстокої орди, діждались нових терористів – газових, які вигадали ще одну схему обдирання зубожілого люду – «нульові борги». У тому, що це дійсно схема, переконаний борець із газовою монополією Ігор Денисенко. Ось що він говорить щодо описаної вище ситуації: «Не вперше чую, що споживачам нараховуються так звані «віртуальні борги» при нульовому споживанні газу. Часто такі інциденти виникають через те, що споживачі не передають щомісячно показники лічильника, і газорозподільні підприємства застосовують так звані «нормативні» коефіцієнти, але є випадки, коли споживач зі свого боку виконує всі обов'язки, що передбачені договором, проте все одно отримує квитанцію з фіктивним боргом. Чи повинен споживач у такому випадку визнати нарахування та сплатити борг? Відповім однозначно – ні!».
Ігор Денисенко називає декілька аргументів такої позиції.
«По-перше, з точки зору здорового глузду вважаю, що я не маю сплачувати кошти за ненадану/неотриману послугу. А з точки зору чинного законодавства та вимог Кодексу газорозподільних мереж, який і визначає правила гри сторін, чітко зазначено: «побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов’язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п’яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу...», – пояснює експерт. – Тож якщо споживач має лічильник і передає показники вчасно, а оператор ігнорує дані споживача, то потрібно зробити лише два кроки. Перший з них є обов'язковим (і стане беззаперечним доказом при оскарженні) – письмове звернення до оператора з повідомленням про некоректне нарахування та вимогою корегування та приведення до фактичних даних лічильника. Якщо ж оператор не відреагував належним чином, то подається письмова скарга до регулятора (НКРЕКП) з вимогою вжиття заходів щодо припинення незаконних дій ліцензіата, до якої додається копія первинного звернення. Звісно, є можливість замість регулятора звернутись до суду, але особисто я намагався вирішувати такі спори, не доводячи справу до суду».
Ігор Денисенко каже, що сподіватись на диво й очікувати, що проблема вирішиться сама собою, не варто. Тим паче не варто затягувати терміни її вирішення, оскільки потім і самому буде важко розібратись, хто й кому скільки винен.
Саму схему з «нульовими боргами» експерт пояснює відсутністю належного контролю з боку держави, чим і користуються приватні монополії.
«Це дуже поширена практика монополістів, яких держава не контролює належним чином, тому ніхто споживача не захистить краще, ніж він це зробить сам», – зазначає Ігор Денисенко.
Віталій НАЗАРЕНКО
