Відкритий лист редактору газети «Вісник Ч» Народенку С.П.
Сергію Петровичу, у попередньому листі до Вас я закликав Ваших журналістів проявити совість і порядність до учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася в результаті вистрілу колеса трактора через заводський дефект диска, і не піаритись на ній.
Втім, я навіть не підозрював, що такі людські поняття, як совість, порядність, співчуття до людського горя, – взагалі відсутні в редакційній політиці газети і зокрема в авторки публікації «Колесо причепа «Джон Діра» вистрелило, зламало ногу 7-річному Дімі» Олени Гобанової («Вісник Ч» від 10.10.2019 р.).
Різниця між колесом трактора і причепа дуже суттєва
Більше того, бачу, крім браку головних людських категорій, цій писарці (журналісткою її назвати язик не повернеться) притаманні й такі ганебні вади, як брехливість і поширення базарного перекручування. Ну ото як Кайдашиха з «Кайдашевої сім’ї» чи Шпачиха із «Собору».
Що не перебільшую з такими порівняннями – судіть самі. Авторка публікації посилається нібито на слова матері травмованого хлопчика, що, мовляв, до неї не підходив ні тракторист, ні керівництво господарства. І що допомогу ми тільки обіцяли.
Насправді першим відвідав Діму наш лікар-травматолог, щойно травмованого доставили в Бобровицьку лікарню. І разом з місцевими медиками супроводжував хлопчика на рентген, на перев’язку, коли на ногу накладали гіпс. Приїздила в лікарню виконавчий директор Валентина Чернякова, обговорювала з батьками, куди везти на лікування – Чернігів чи Київ, звісно, за повну нашу оплату. Передала їм і першу матеріальну допомогу на харчування травмованого та придбання інших речей. Батьки вирішили відправити Діму в обласну дитячу лікарню, господарство повністю забезпечило пальним машину швидкої допомоги. У Чернігів хлопчика теж супроводжував наш відомчий лікар. Як уже зазначив – усі витрати на лікування й оздоровлення травмованого ми оплачуємо до копійки. Надали батькам вже й другу додаткову матеріальну допомогу.
До речі, батько Діми працював у Броварах охоронцем. Відтепер він працюватиме у нашому господарстві на значно більшу зарплату, ніж мав до цього.
Скажіть, якби в авторки даної публікації було елементарне почуття відповідальності за те, що вона пише, була в душі хоч граминка совісті і порядності, то чи стала б вона так злобно і брехливо відгукуватись про керівництво «Землі і волі», як про бездушних чиновників? Правда, є ще одна вагома причина, чому так цинічно брехливо пишуть – проплачена «заказуха».
Цим «смердить» і діагноз травми, явно списаний зі стелі, але з посиланням на якихось лікарів: «… є побоювання, що залишиться інвалідом, бо таз теж заділо. Кістка може розвиватися не так, як здорова, може бути коротша».
Насправді, як мене поінформували фахівці, зони росту ноги не зачепило, і травма – від 1,5 до 2см стегнової кістки.
Дивним є й те, що й інший діагноз травми давав не травматолог обласної лікарні, де перебуває на лікуванні Діма, а колишній головний лікар Бобровицької лікарні Федір Тодоріко, який не травматолог і бозна-коли практикував як хірург: «відкритий перелом стегна, закрита травма живота і грудної клітки…».
За такі безвідповідальні діагнози чи має він моральне право називатися заслуженим лікарем України? Боюся, він давно вже взагалі не лікар, а безліч разів збанкрутілий політик. Ще й з посади головного лікаря пішов з боргами по зарплаті, з небувалим дефіцитом кадрів і з величезною аферою стосовно новобудови. Тридцять мільйонів народних грошей туди вгачено, а кінця-краю немає тому будівництву. Над пам’ятником довгобуду 90-х звели пам’ятник довгобуду імені Тодоріка.
А, може, діагноз заслуженого лікаря придумала сама авторка, схоже, замовної публікації? В такому разі її треба мітлою гнати від газетної справи.
Про оплачений піар навколо цієї транспортної пригоди свідчить і той факт, що висвітлювати її приїздив з Києва телеканал 1+1. На більш резонансні, більш трагічні й корумповані випадки не приїжджає, а тепер – тут як тут. Бо пригода трапилася за участі трактора «Землі і волі». А я, керівник цього господарства, різко критикував у пресі одного з кандидатів у депутати, проти якого й досі не закрите кримінальне провадження стосовно розкрадання двох мільярдів народних грошей. Тож для нього ДТП – як знахідка, щоб помститися мені.
Цей горе-політик давно розгубив у погоні за наживою людську совість і порядність. Невже й редакція «Вісника Ч», передусім Олена Гобанова, так легко пішли на повідку у зажерливого казнокрада? Дурнячкових грошенят захотілося? Чи «смаженої» сенсації заради піару газети? Але на паскудстві не стільки заробиш, як потім втратиш. Запам’ятайте ці мої слова – вони підкріплені реальними фактами з реального життя.
Леонід ЯКОВИШИН, Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля»
