Від радикалів найбільше постраждали… комуністи
У тихому Чернігові, як кажуть, місті партизанської і трудової слави, все ж таки не обійшлося без… чи то актів вандалізму, чи «наведення революційного ладу» – кому як до смаку оцінювати.
«В добровільному порядку», практично без зовнішнього впливу, дещо постраждали приміщення Чернігівської облдержадміністрації та управління МВС в області. Укріплення входів і вікон зсередини не пішло на користь інтер’єру.
До останнього тижня споруди міста практично не страждали, якщо не враховувати зламаних дверей ОДА (про це «Чернігівщина» розповіла в № 5 від 30 січня).
Ввечері у четвер, 20-го, до їхнього партійного офісу прийшли. Було їх чимало – зо дві сотні молодиків. На обличчях – маски, в руках – кийки, а в кишенях – сірники.
Офіс чернігівських комуністів розташований у колишній квартирі на першому поверсі житлового багатоповерхового будинку на вул. Воровського, 20. Усі вікна партійного офісу вже не перший рік обладнані металевими щитами через хуліганські витівки. Однак вони не зарадили й проникнення відбулося. Непрохані гості винесли й спалили на газоні партійну символіку, розтрощили знайдений бюст пролетарського вождя, розбили два принтера.
За словами Михайла Петрущенкова, першого секретаря міської організації КПУ і депутата Чернігівської міської ради, під час погрому були спалені документи, листи, звернення, пов’язані з роботою депутата. Зникла деяка техніка невеликих розмірів, яку легко прихопити до кишені: фотоапарат, диктофон. Побиті шибки у вікнах, поламані внутрішні двері.
«Мы не падаем духом», – прокоментував Михайло Петрущенков для «Чернігівщини» обстановку в перевернутому догори дригом офісі компартії.
Це було сказано зранку 21 лютого. А вже ввечері місцеві комуністи, в літах і молоді, стояли навколо постаменту з пам’ятником Ульянову-Леніну на центральній парковій алеї. Чекали, коли з Красної площі прийдуть.
І звідти прийшли. Переважно молодь. Чимало – у масках. Цього разу – не з сірниками, а з тросом.
Втім, чи легко заперечувати головне звинувачення, що в той гарячий лютневий вечір лунало на адресу Леніна? Це загибель незлічених мільйонів людей, зокрема й українців, після революції та в 1920-ті роки.
Зрештою нападники задіяли «зброю» – яйця. Комуністи відступили. І незадовго до опівночі головний Ілліч області впав. Статуя тріснула, голова пробита. Фігура стояла на постаменті 46 років і 3,5 місяці – з 6 листопада 1967 року.
Збитки і втрати – поняття нерідко дуже різні. Свої збитки кожен порахує сам. А втрата – поняття, що включає і нематеріальне. Наприклад, втрата символу. До нього, розбитого символу, вже наступного ранку лягли квіти. А доки шанувальники «світлого минулого» горювали довкола, жителі Чернігова фотографувалися на згадку на тлі зваленого тирана.
Сергій СТУК, фото автора
На фото:
Останні години на постаменті.
Палкі дискусії. Молодь є і серед захисників статуї.
Вранці 22 лютого…
