Українські «патріотичні» перевертні на службі в окупантів
На Бобровиччині рясно розцвіли в соцмережі боягузливі «боти», що пишуть різне паскудство під чужими прізвищами і «кликухами». Чому бояться відкрито дискутувати з іншими «ботами» і блогерами, мабуть, є дві причини: бояться, щоб у вічі їм не плювали, а ще – засекреченому можна безпечно працювати на ворога-окупанта. Для прикладу візьму підпільного Артема Коростильова, який з 15 квітня регулярно дописує в соцмережі на сторінку групи «Бобровиччина – Рідний край». І мало того, що пише різну дебільну дурню, так ще й відверто прислужує окупантам: уже вкотре звинувачує російські війська в тому, що вони й досі не зруйнували господарство Леоніда Яковишина. В останньому «сигналі» сердито наголошує: «…колона окупаційної техніки пройшла по вказаному маршруту (мабуть, «ботом» наміченому) біля самісіньких сушок ТОВ «Земля і воля» і не зачепила жодної із них».
Звісно, відкрито, під своїм прізвищем добиватись від російських солдатів розгрому господарства, яке ефективно працює на українську економіку, мабуть, боязко для продажного паскудного «бота». Ще й тоді, коли в їхній групі є ще більш засекречена «сигнальниця-кординаторка», діяльність якої спливе на поверхню, то й Коростильова можуть розсекретити? Поки що інші «боти» й блогери лише гадають: хто такий Артем Коростильов? Один пише, що за цим прізвищем заховався Василь Познанський з Чернігова, інший вказує пальцем на Артема Даценка. Але це лише одні здогадки. Хоча деяких «ботів» цієї групи вдалося розсекретити. У Коростильова ж серйозна причина перебувати в глибокому підпіллі. Бо він аж із шкіри вилазить, обурюючись від того, що окупанти не розтрощили успішне господарство, котре справно працює на економіку воюючої держави, зберегло великий трудовий колектив із регулярною зарплатою, вчасно й грамотно заклало основу під новий урожай. Руйнації такого виробництва можуть бажати лише паскудні, продажні служаки на ворога.
Вони не звертають уваги й на заклики президента та уряду країни розвивати вітчизняну економіку у складні воєнні часи, бо державний бюджет лише на третину наповнюється власними відрахуваннями, решта – від зарубіжних донорів і кредиторів, а вони не безмежні. Український уряд закликає іноземні фірми відновлювати свою виробничу діяльність в нашій країні, створювати нові робочі місця, бо назад повертається багато біженців. А для коростильових радість, якщо окупанти руйнуватимуть успішно працюючі підприємства, які поступово оживають? Перевертням начхати на державну скарбницю з більш як трьохсотмільярдним дефіцитом, наплювати на найбільший в громаді трудовий колектив, який може залишитися без роботи, якщо путінці дослухаються до сигналів Коростильова.
Щоб якось «замилити» своє «патріотичне» служіння на окупантів, чимось сподобатися іншим «лозунговим патріотам», Коростильов пише, що Яковишин з 2014-го по 2020 роки нічим не допоміг українській армії. Але цим він плюнув у душу не лише керівнику аграрного підприємства, а й великому трудовому колективу, який за вісім останніх років заробив і перерахував у скарбницю України, її Пенсійний та воєнний фонди більше як мільярд гривень. Допомагало господарство нашим воякам амуніцією, технікою, продуктами. А який внесок Коростильова і його побратима Шамана (Нікитько) у розвиток держави, зміцнення Збройних Сил?
У соцмережі їх запитали, де вони, умники, були, коли російські танки «гуляли» по Бобровиччині і всій Чернігівщині? Не відповіли, написали, мовляв, вони не винні й не будуть виправдовуватися.
Хай буде й так. «Дурість людська така ж безмежна, як і всесвіт», – написав Альберт Ейнштейн. Доповнюють цю мудрість слова древнього китайця Конфуція: «Ніколи не міняється лише вища мудрість і найбільша дурість». Тож дискутувати з коростильовими і шаманами немає потреби. На жаль, в Україні немало тих, хто кидається змагатися з такими «блогерами-патріотами» на першість у дурості, заодно й продажності панам-хазяїнам. Як від цього страждає Матінка-Україна? А вона потрібна перевертням лише для того, щоб десь щось хапонути, відчужити, чимось чужим заволодіти, бо саме в цьому вони бачать суть свого життя, хоча мудрі люди вчать, що розкривається та суть через створення, а не володіння. Але така мудрість не для перефарбованих у патріоти, про них Тарас Шевченко сказав: «За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси то оддасте».
А взагалі то, ще на зорі незалежності, народний депутат перших скликань Верховної Ради України, відомий поет Іван Драч прорік: «Нам не треба ворогів. Ми самі собі вороги». На жаль, й досі актуальні ці мудрі слова.
Григорій ВОЙТОК
