У Сергія Саюка майже дві тисячі пацієнтів і оновлена амбулаторія
У Шаповалівці Борзнянської громади відкрили оновлену медичну амбулаторію. Колись вона входила до єдиного майнового комплексу сільської лікарні, але ремонту тут не було десятки років. Гроші на закупівлю основних засобів виділила Борзнянська міська рада, роботами особисто керував місцевий сімейний лікар, 41-річний Сергій Саюк. Буквально за кілька місяців стара сільська хата перетворилась на сучасне медичне приміщення, яке й людям не соромно показати. Важливість амбулаторії для села важко переоцінити, адже, окрім Шаповалівки, сімейний лікар обслуговує і села сусідньої Височанської громади – Високе, Велику Доч та Носелівку – загалом майже дві тисячі людей.
Шаповалівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини давно потребувала оновлення, але нікому до того не було діла. А от коли Шаповалівка опинилась у Борзнянській громаді, керівництво вирішило виправити ситуацію. Тим паче, що, за словами керівниці громади Лариси Осадчук, лікар, який тут працює, заслуговує на шану та увагу.
Лариса Осадчук та Сергій Саюк на відкритті амбулаторії
Кошти на проведення ремонтних робіт виділили не лише з бюджету міської ради. Грошову підтримку надали також ТОВ «СК-АГРО», «Агроінвест – Натуральні продукти», Державне підприємство «Дослідне господарство «Іванівка», місцеві фермери та небайдужі громадяни.
41-річний Сергій Саюк не може натішитись оновленим приміщенням. Каже, що і мріяти про таке не міг.
«Років з дванадцять тому тут переклеїли шпалери, підфарбували, підмазали, а зараз влада нам так допомогла, що ми і не сподівались, – каже сімейний лікар. – Матеріали профінансувала міська рада, гроші збирали по людях та аграріях на те, щоб винайняти майстрів. Половину робіт провели спеціалізовані майстри, половину ми самі своїми руками. Проводку вели по-новому. Все з «нуля».
Кімната для процедур
Сергій Саюк, окрім Шаповалівки, обслуговує ще й села Високе, Велика Доч та Носелівка. У Високому держава побудувала новеньку амбулаторію, викинула мільйони гривень на приміщення та обладнання, але лікаря там немає. Тож пан Сергій працює на дві громади: щодня він приймає у Шаповалівці, а у Високому – по четвергам.
«Височани сюди теж приїздять, – каже медик. – Тепер не соромно людей приймати».
Після ремонту в старому приміщенні відчутний дух новизни, а головне – економічність за рахунок збереження тепла, бо ж стоять новенькі металопластикові вікна та двері. Опалення тут пічне. Одну з грубок довелося викинути і поставити нову.
«Наш кочегар звечора як натопить, то цілий день тепло», – хвалиться Сергій Саюн.
В амбулаторії, окрім сімейного лікаря та кочегара, якого наймають по сезону, працюють дві медсестри, водій та санітарка на пів ставки.
Лікарем пан Сергій працює більше десяти років. Закінчував Буковинський державний медичний університет у Чернівцях за спеціальністю «сімейний лікар».
«Там, звідки я родом, дуже велика насиченість лікарів, велика конкуренція. Ще студентом почув, що в Чернігівській області не вистачає лікарів, і таким чином потрапив на Борзнянщину, – зізнається він. – Сімейна медицина – це необхідність. Звісно, ідеально було б обслуговувати радіус 10-15 кілометрів, але що поробиш – лікарів у селах немає».
По допомогу до сімейного лікаря в основному звертаються з застудними захворюваннями, багато діабетиків, проблеми з тиском та серцем. В амбулаторії роблять щеплення – діткам та дорослим, заводячи дані в електронну систему.
«Самі щеплення зробити не важко, але ж треба час, щоб внести все в систему», – каже Сергій Саюн.
Медичну реформу хвалить. Каже, що після реформи сімейна медицина стала актуальною, і тепер сімейні лікарі знають свої точні обов’язки. А про те, що пан Сергій з ними справляється на всі сто, свідчить кількість декларацій, які з ним підписали люди – майже дві тисячі!
«Це, звісно, популярність – річ цінна, без неї нецікаво жити, – посміхається сімейний лікар. – Але крім того це дає нам кошти».
Після ремонту інтер’єру амбулаторії Сергій Саюк та його колектив працюватимуть тут з подвійним задоволенням. Але раз пішла така жара, то проситиме владу ще й допомогти з ремонтом даху та фасаду. Сімейний лікар переконаний, що і тут йому не відмовлять.
Фасад і дах - наступні
«Такого, що я от сиджу в селі і такий нещасний, – такого немає. Я відчуваю підтримку і трудового колективу, і влади», – резюмує він.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
