Школу можна було не закривати!
Косачівська школа, яку закрили рішенням сесії Деснянської селищної ради, могла ще спокійно проіснувати найближчі десять років. Це не емоції батьків, а слова чиновниці з відділу освіти, сказані на судовому засіданні. У Чернігівському окружному адміністративному суді триває розгляд справи за позовом мешканки села Косачівка Наталії Музики до Деснянської селищної ради, яка у травні цього року ухвалила рішення про закриття Косачівської ЗОШ. Цього разу суд затягнувся на цілий день. Суддя встигла допитати свідків та державного реєстратора. Забігаючи наперед, зауважимо, що за весь час розгляду справи відповідач не надав жодного аргументованого доказу, який би підтверджував правомірність прийняття оскаржуваних рішень.
Свідків допитували впродовж дня
Під час судового засідання, яке тривало цілий день, суд розпочав допит свідків. Першим допитали державного реєстратора Кіптівської селищної ради – саме він вносив відомості про реорганізацію та подальше закриття школи. Оскільки реєстратор прибув до суду з порожніми руками, то суддя постановила з’явитися на наступне засідання вже з реєстраційною справою.
Поважний суд цікавили підстави закриття навчального закладу.
Депутатка селищної ради Наталія Боровських потребу закриття Косачівської школи пояснила тим, що в Тужарі значно кращі умови.
«Перед тим, як прийняти рішення про об’єднання, ми побували в обох школах, – каже депутат. – У Косачівці немає спортивного залу, дітей у класах мало – дві-три дитини. Потім ми поїхали в Тужар. Тамтешня школа – типовий проект, все розташоване всередині. Дітей там більше, ніж у Косачівці».
Чому обрали школу в Тужарі, пояснює начальниця відділу освіти Деснянської селищної ради Раїса Левосюк: «У школі є майстерні, спортивна зала, їдальня у приміщенні, також при школі є дитячий садок».
Насправді ж не все настільки добре, як розповідають чиновники.
Мешканка Косачівки Людмила Тесленок після так званої реорганізації змушена була віддати до Тужарської школи своїх сина та онука.
«Мій онук на другий рік залишився навчатись у другому класі, – бідкається жінка. – Все через те, що в Тужарі немає третього класу».
В ході засідання з’ясувалося, що Тужарська школа, як і всі навчальні заклади Деснянської громади, не має ліцензії.
«Коли навчальні заклади передали з району в громаду, то всі були без ліцензій, – виправдовується Раїса Левосюк. – У Законі України «Про освіту» написано, що має бути ліцензія на освітню діяльність. Закон вийшов, а підзаконного нормативного акту немає, тому питання «висить». Наразі немає такого органу, який би видав нам ліцензію».
Потреби в закритті не було
Позивачка у справі Наталія Музика доводить до відома суду низку порушень і незручностей, серед яких найголовніші – переповнений автобус та відсутність нормальної дороги.
«Діти, у яких раніше закінчуються уроки, змушені чекати решту дітей, бо автобус їх самих не повезе, – бідкається селянка. – Доріг немає, а тільки напрямок, шкільний автобус діти змушені чекати просто неба. Діти почали часто хворіти, дорогою їх трясе і укачує».
Представниця позивача адвокат Оксана Мірошниченко говорить про невідповідності у документації та порушення низки процедур з боку Деснянської селищної ради.
«Свідки – депутати від відповідачів – взагалі не знають законодавства про місцеве самоврядування, не знають основного документу, згідно з яким працюють депутати, – каже юрист. – Мова йде про регламент роботи Деснянської селищної ради. Депутати чомусь вважають, що вони не повинні його знати. Обурює те, що рішення сесії приймаються всліпу, депутати часто не знають, за що голосують».
До речі, незнання регламенту обранцями громади дуже здивувало не лише адвоката, але й суддю.
«Відповідачі досі так і не надали жодного доказу, що підтверджував би правомірність прийняття оскаржуваних рішень. І це дуже важливо! – говорить Оксана Мірошниченко. – Зі сказаного свідками випливає цікавий факт: школа, маючи статус І-ІІІ ступенів, могла існувати наступні десять років. Потреби в її закритті не було».
Розтоптані закони, порушені права
Вказані факти свідчать про те, що Деснянською селищною радою під час прийняття таких надважливих рішень для громади та дітей цієї громади було грубо порушено норми чинних Законів України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» та «Про місцеве самоврядування», «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про ліцензування видів господарської діяльності». Крім того, селищна рада порушила порядок прийняття та ухвалення рішень органом місцевого самоврядування, оскільки не було проведено аналізу доцільності проведення реорганізації вищезазначених шкіл, не було обґрунтовано необхідності закриття Косачівської загальноосвітньої школи І-ІIІ ступенів, не досліджено наявності чи відсутності небезпечних факторів впливу на здоров’я дітей, не надано доказів того, що оскаржувані рішення прийнято в інтересах територіальної громади, не обґрунтовано, що оскаржуване рішення прийняте в інтересах учнів Косачівської загальноосвітньої школи І-ІIІ ступенів та їхніх батьків, не проведено роз’яснювальної роботи серед жителів громади, батьків дітей, не проведено громадських слухань з цього питання, не враховано пропозицій та побажань батьків дітей і, що важливо, – порушені права дітей громади.
Не менш важливим є і той факт, що діяльність Тужарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Деснянської селищної ради здійснюється без отримання ліцензії, що фактично заборонено чинним законодавством. А найбільш абсурдним у цій ситуації є те, що діючу школу в «чистій» зоні, до якої ходили діти і яка ще могла існувати багато років, просто закривають, а дітей змушують навчатися у Чорнобильській зоні добровільного гарантованого відселення. Чи вчинили б так чиновники, коли б мова йшла про їхніх дітей?
З часу реорганізації Тужарської та Косачівської шкіл, а фактично – закриття останньої, змінилося багато. Три десятки учнів та вчителів довозять в Тужар на навчання розбитими дорогами у переповненому автобусі, Косачівка як село стала непривабливою для проживання. Навіть неймовірні красоти цього краю не можуть утримати молоді сім’ї, адже возити своїх дітей до радіаційної зони хочуть не всі. Відтак, хто мав можливість – забрав своїх дітей і покинув Косачівку. Мати школяра Наталія Музика, яка вирішила боротися за майбутнє села та кинула виклик селищній раді, втратила роботу. Однак жінка тримається гідно, бо знає, що в суді представляє не одну себе, а ціле село! 28 листопада вона знову приїде в Чернігів і зробить все, щоб повернути життя рідній школі.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
