ЗАГРОЗА

Школа-палац може провалитися під землю

Один із найрозкішніших, найдорожчих і найновіших навчально-виховних закладів Чернігівщини — Седнівський навчально-виховний комплекс, який місцеві жителі ще називають «палацом Чечетова»,  на третьому році після помпезного відкриття почав розсипатися. Білосніжні колони обліпила пліснява, фасад  руйнується на очах, а грибок «з’їдає» зовнішні та внутрішні стіни. В деяких місцях протікає покрівля. Але і це квіточки: всього за кілька десятків метрів від навчального закладу стічні води намили величезне провалля, яке розширюється в бік школи. Чому ж розсипається сучасна перлина стародавнього Седнева?

У вигляді тризуба

Це був унікальний і дуже амбітний проект для Чернігівщини, який реалізовували майже водночас із будівництвом Межигір’я. Седнівський проект особисто курував покійний нардеп-регіонал Михайло Чечетов.

Потреба у будівництві нової школи для селища  була однією з найнагальніших в Чернігівському районі, адже, окрім седнівських дітей, сюди на навчання їздили діти з сусідніх населених пунктів: Черниша, Клочкова, Нового, Глібівки та Коновалового Хутора. Всі попередні роки вони навчалися у старій будівлі, зведеній 1918 року, і розташованій на території історико-культурної паркової зони маєтку Лизогубів. Будівництво нової школи взявся особисто лобіювати один із тодішніх кураторів Чернігівщини нардеп Михайло Чечетов. З його допомогою у 2007 році було погоджено будівельний проект. Зводити «храм знань» почали того ж року на місці колишнього санаторію. Але вже через рік роботи було призупинено – забракло коштів. Тільки через два роки, у 2010-му, фінансування, а згодом і будівництво відновили.

Седнівський навчально-виховний заклад недарма називають палацом, адже відомий чернігівський архітектор, директор архітектурної майстерні Вільям Жигинас спроектував будівлю саме  у вигляді палацу – з високими білосніжними колонами, розкішними арками, класичним фронтоном. Новобудова гармонійно вписується у своєрідну архітектурну лінію Седнева: садиба Лизогубів, Кам’яниця, Воскресенська й Георгіївська церкви. З висоти пташиного польоту навчально-виховний комплекс нагадує тризуб. А у фойє зроблений скляний дах – атріум, крізь який вдень пробиваються сонячні промені, а вночі — місячне сяйво і зорі.

На зведення школи-палацу з державного бюджету витратили 38 мільйонів гривень. Навіть за тодішніми мірками це була небачена сума. Будували з розмахом – на три поверхи, тож на 240 учнів та 35 дошкільнят, що нині тут навчаються, припадає 6 тисяч квадратних метрів, із них більша половина – це зона рекреації: коридори та атріум. Школа стала окрасою не лише всього Чернігівського району та Чернігівщини. Її відкриття прогриміло на всю Україну.

Першого вересня 2012 року на урочистості   завітали тодішній голова облдержадміністрації, голова обласної ради і, звичайно ж, народний депутат України, нині покійний Михайло Чечетов, а також тодішній керівник Головного управління з питань регіональної та кадрової політики Адміністрації Президента і заступник міністра соціальної політики... Словом, святкували з розмахом! Та правду кажуть: «Що швидко робиться — сліпим родиться». І трьох років  не минуло, як новобудова почала розсипатися.

 

Схалтурили будівельники, а спитати нема з  кого

«Будівельні роботи проводив чернігівський підрядник – фірма Анатолія Рогового ПАТ «Домобудівник», – розповідає директор навчально-виховного комплексу Валерій Іванов. – Аби вкластися в терміни, будували швидко. Робіт не припиняли навіть взимку. – До певного часу все було чудово, але щойно виникли проблеми, мені дехто почав дорікати, що я підганяв будівництво. Але ж якби я цього не робив, то нині б тут ніхто не навчався, а школа перетворилася б у черговий довгобуд».

А ще Валерій Іванов додає, що будівельники схалтурили як на матеріалах, так і на тому, що будували взимку. Зекономили і на покрівлі. До цього часу проблем з покрівлею не виникало, але тепер чітко видно, що вони є. Найкраще це помітно у костюмерній – там півстіни вкрито грибком.

«У місці, де прозорий купол з’єднується з метало-черепицею, вода тече просто в костюмерну, – каже директор. – Мабуть, будівельники забули покласти додаткову покрівлю».

Але проблеми з підтіканням, грибком і пліснявою на внутрішніх стінах та фасаді будівлі – це ще квіточки. Справжня біда може спіткати школу-палац з-під землі. Всього за кілька десятків метрів від триповерхової будівлі в її бік рухається з боку річки Снов глибоке провалля. Це стічні води намили величезний рівчак, який все ближче підбирається до навчального закладу.

«Бурхлива вода розірвала стічну трубу, вирвала з корінням дерева і з настанням дощів несе у Снов купу сміття та мулу», – каже Валерій Іванов.

Від провалля до шкільного паркану лишилося всього кілька метрів.

«Ми поставили загорожі, але вода їх порвала, – бідкається директор. – Якщо стихію не зупинити зараз, то потім може бути пізно».

Наразі ж у районі створено комісію, яка проводить розслідування і рахує збитки від неякісного будівництва. В розпорядженні редакції є документи про дослідження технічного стану навчально-виховного комплексу та виконання рішень зі збору стічних вод. Так, обстеження технічного стану будівлі проводили три інженери на чолі з головним інженером проекту, директором ЗАТ «Архітектурна майстерня комплексного проектування» Вільямом Жигинасом. Архітектор ще в 2011 році письмово повідомляв усі відповідальні інстанції та особисто Михайла Чечетова про кричущі порушення законів і будівельних норм.

«Причиною виявлених дефектів є застосування неякісних будівельних матеріалів і неякісне виконання будівельних робіт. Для подальшої експлуатації та збереження будівлі комплексу потрібно виконати ремонтні роботи для усунення дефектів», – сказано в експертному висновку. Головний інженер проекту Вільям Жигинас слушно зауважує, що для попередження подальшого руйнування ухилів рівчака потрібно замовити проект і зробити стічну каналізацію зі скидом стічних вод у Снов.

За словами експертів, аби усунути проблему, треба засипати провалля бутовим камінням та спрямувати стічні води в річку, але вже в іншому місці. На ці роботи потрібно приблизно два мільйони гривень, бо лише проект коштує 80 тисяч гривень. В яку суму обійдеться ремонт покрівлі та фасаду – складно навіть уявити. Претензії ж за неякісне будівництво висунути нікому, адже компанія, яка будувала школу, збанкрутувала.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"