На території Щаснівської сільради чотири пам’ятники жертвам другої світової війни потребують капітального ремонту. 
А бабся Галя розв’язує свій таємний вузлик і ледь не плаче, бо й на хлібець може не вистачить до наступної пенсії. А ще ж і правнуки приїдуть на свята… Ні, якби це перша пожертва, то й нічого б, якось би перебилась… Але вже збирали на армію, на ремонт кладовища, на церкву, яку громадою будують… Прибігали дочка і старша внука, що в селі живуть, - їм по 50 гривеників дала, щоб на школу і дитячий садок внесли. Тепер на пам’ятники треба дати, а депутатша Люба казала, що днями знову збиратимуть на армію…
Ну буквально все повісили на шию пенсіонерів! Ще й ціни на продути погнали до небес. І не може розібратися баба Галя, в який країні вона живе - в незалежній чи окупаційній? І чим, крім болтовні по телевізору, займаються столичні керманичі? До своїх теж багато запитань… Та хто почує її, пенсіонерку? У них з нею одна розмова: віддай пенсію на «благо України».
