Сесія обласної ради: політичні інтриги, кадрові перестановки та протест аграріїв
Швидко і без перерв. На черговому пленарному засіданні Чернігівської обласної ради, що відбулося у четвер, 29 вересня, обласні обранці, практично не запинаючись, розглянули 49 питань. Найважливішими з них стали: затвердження власного бюджетного регламенту, системи електронних петицій та ухвалення низки рішень, що стосуються стабілізації соціально-економічного розвитку регіону. Найбільш гучно з трибуни обласної ради лунав голос аграріїв, які, втомившись від звернень до вищого керівництва держави, анонсували попереджувальні акції протесту. Не обійшлося і без кадрових змін та політичних інтриг. Деякі з них стали наріжним каменем спотикання між депутатами.
Політичні протистояння набувають публічності
49 важливих для регіону питань винесли депутати обласної ради на чергову, шосту, сесію. Більшість із них були попередньо опрацьовані в профільних комісіях, через те обранці голосували за них, як кажуть, з ходу. Каменем спотикання стали лише два питання, одне з яких було внесене до порядку денного як додаткове. Воно стосувалося виділення трьох гектарів лісу в Козелецькому районі.
Представники «Опозиційного блоку» поскаржилися на те, що депутатам не надали проекту рішення для ознайомлення і звинуватили заступника голови обласної ради Арсена Дідура у лобіюванні власних інтересів.
«Жодна комісія, окрім аграрної, не розглядала це питання, а вносити його в такому порядку можна лише тоді, коли воно має надзвичайно важливе значення», – обурився колишній очільник, а нині звичайний депутат обласної ради Анатолій Мельник.
Арсен Дідур парирував тим, що як заступник голови обласної ради дав візу на проект рішення.
«Мова йде всього про три гектари рекреаційної зони для проведення культурних і оздоровчо-спортивних заходів», – прокоментував Арсен Володимирович.
Протистояння заступника обласного керівника Аграрної партії України та представників «Опозиційного блоку» завершилося на користь першого. Більшістю депутатських голосів три гектари лісу на Козелеччині надали в тимчасове користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Злата Інвест».
Робочими і, як виявилося, політичними стали й деякі кадрові рішення. Цього разу депутатська більшість залишила з носом представників «Нашого краю», призначивши керівником управління комунального майна обласної ради узгоджену кандидатуру Андрія Буніна.
Депутати від «Нашого краю» просили, аби керівники комунального підприємства проходили конкурсну комісію. Однак радикали та президія облради їхню пропозицію не підтримали. Та все ж, імовірно, найближчим часом в обласній раді все-таки створять робочу групу з проведення таких конкурсів.
«Я не заперечую проти конкурсної комісії, але коли питання пройшло всі процедури, то говорити, що це було неправильно, означає підірвати свій авторитет як посадовця і авторитет апарату обласної ради. Наступного разу це питання буде поставлене», – прокоментував голова облради Ігор Вдовенко.
У свою чергу, новопризначений керівник управління комунального майна облради Андрій Бунін пообіцяв навести лад із продажем комунального майна. Призначення узгодженої кандидатури керівника комунальним майном ради фактично означає програш старої кадрової команди, яку уособлює нинішній перший заступник голови облради Валентин Мельничук. Варто очікувати, що наступної сесії депутатська більшість визначиться із новим керівником КП «Чернігівоблагроліс». Не важко здогадатися, кого залишать з носом.
Політичне фіаско старої команди засвідчило ще одне, здавалося б, практичне питання – голосування за добровільне складання повноважень депутатом від «Нашого краю» Андрієм Прокопенком.
Останній написав заяву на звільнення, в якій обґрунтував своє рішення тим, що мешкає в Києві та має там бізнес. Попри зачитану головою фракції заяву, депутати не прийняли його відставки. Відтак виникла парадоксальна ситуація: депутат Прокопенко вже не бере участі у роботі комісій, а фракція фактично позбулася голосу. Вирішити цей казус депутати зможуть хіба на наступній сесії. Місце Андрія Прокопенка має посісти представниця аграрного сектору економіки, фінансовий директор ТОВ «Крок-Укрзалізбуд» Людмила Андрієвська.
Топчемося на місці. Проте стабільно
Не втілює надії, але, водночас, і не розчаровує фінансове життя Чернігівщини. Про підсумки виконання обласного бюджету за перше півріччя 2016 року звітував директор департаменту фінансів облдержадміністрації Валерій Дудко.
«Доходи обласного бюджету зросли на 493 мільйони гривень або на 36 відсотків, видатки за шість місяців за загальним і спеціальними фондами склали 1 мільярд 800 мільйонів 261 тисяча гривень. Це більше на 36,4 відсотка», – продекламував головний фінансист Чернігівщини.
Якщо з видатками та доходами ситуація зрозуміла, то з питанням нарахування субсидій до кінця не розібралися. Субсидій у нашій області нарахували більше, ніж люди спожили енергоносіїв. Відтак, в Уряді думають, що робити з боргом, який виник внаслідок цього.
«Субсидій спожито більше, ніж енергоносіїв, – звітує Валерій Дудко. – Наразі ця заборгованість зменшилася на 200 мільйонів, але вона не зникла, і Міністерство фінансів спільно з управліннями праці та соціального захисту на місцях проводить поголівний облік отримувачів із тим, щоби розібратися із нарахуванням субсидій».
Власне, бюджетних питань було кілька: внесені зміни до фінансового документу на друге півріччя і внесені поправки до бюджетного регламенту обласної ради. За словами головного фінансиста області, власний бюджетний регламент сприятиме прозорості витрат коштів зі скарбниці регіону та публічності рішень владних структур. В цілому ж по бюджету ситуація стабільна.
Також на цій сесії було схвалене рішення «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду електронних петицій до Чернігівської обласної ради». У президії обласного муніципального органу сподіваються на те, що відтепер обласна рада буде ще більш публічною.
Прерогатива влади – об’єднані громади
Вчергове постало питання територіальної реформи. Депутати проголосували за зміни до проекту перспективного плану формування об’єднаних територіальних громад області. До плану додали Комарівську громаду в Борзнянському районі.
«Вже існує шість територіальних громад, ще дванадцять мають з’явитися на Чернігівщині до кінця року. На наступний рік вони отримають додаткові кошти з державного бюджету, – зауважив голова облдержадміністрації Валерій Куліч. – Але це мінімальний план, бо якщо піднажмемо, то можемо і до тридцяти громад у цьому році зареєструвати».
«Хотілося б, щоб до людей прийшло розуміння того, що ми не маємо альтернативи об’єднаним територіальним громадам, – додав голова облради Ігор Вдовенко. – Єдине, що треба визначити в даному питанні, так це розумні рамки з чисельності територіальних громад і їх центрів».
Керівництво області дало чітко зрозуміти, що в першу чергу підтримку отримають новостворені об’єднані громади. В цьому плані показовим стало голосування за проведення конкурсу «Краща сільська рада», яке не знайшло підтримки в залі. Заплановані на ці заходи 740 тисяч гривень голова облдержадміністрації запропонував перенаправити на підтримку аналогічного проекту, але вже для визначення кращої об’єднаної територіальної громади.
Ще одним каменем спотикання для обласних обранців стало питання ліквідації Центру державного приватного партнерства облради.
Найбільш різко з цього приводу висловився голова ОДА Валерій Куліч: «Там зібралися одні злодюги! Правоохоронні органи мають дати оцінку всій їхній діяльності, в першу чергу і керівнику підприємства, і його підлеглим та партнерам».
Очільника обласного виконавчого органу обурила наявність кредиторської заборгованості розміром 1 мільйон 800 тисяч гривень, з яких 1 мільйон гривень – податкові нарахування.
«Ця діра нічим не закрита, – продовжив Куліч. – Це підприємство однозначно треба ліквідовувати, але якщо ми ліквідуємо його шляхом приєднання до КП «Діловий центр», то «покладемо» і «Діловий центр».
Захистити діюче керівництво комунального підприємства-боржника намагався «батьківщинівець» Сергій Охонько, мовляв, основна заборгованість виникла у 2014 році, а діючий керівник прийняв установу з уже існуючими боргами. Та більшість депутатів його не почули і проголосували за ліквідацію установи.
Аграрії анонсували протест
Економічний блок продовжило питання погодження видобутку торфу Ірванцівським торфозаводом, що у Семенівському районі. Відповідно до закону, обласна рада має право надавати дозвіл на розробку торфових родовищ до двох метрів завглибшки. Це й погодили депутати. А от на глибшу розробку ліцензію блокує Державна служба геології та надр. Як відомо, питання існування торфозаводів стоїть доволі гостро, і тут обласна рада протистоїть цілій державній машині. Ситуативна перевага поки що залишається на боці поборників власного торфу, але стратегічне питання роботи як заводу, так і цілої галузі поки залишається невирішеним. А це, як зазначив радикал Дмитро Блауш, справжня альтернатива «захмарним» цінам на природний газ, що лягають важким тягарем на плечі більшості громадян.
Не задоволені роботою Уряду і аграрії. Від їхнього імені з вуст заступника голови облради Арсена Дідура пролунала різка заява на адресу вищого керівництва держави.
«Ми, аграрії, намагалися зупинити падіння виробництва і не допустити зубожіння народу. Але численні спроби достукатися до влади на переговорах провалилися. Вона вперто ігнорує свій народ. Ми не належимо до популістів і пустословів. Ми – люди праці, але змушені вийти на захист всього українського народу та Української держави, бо не бачимо іншого виходу», – заявив Арсен Дідур.
Заступник голови облради оприлюднив заяву групи сільгоспвиробників області, які проведуть попереджувальну акцію протесту проти надмірного податкового тягаря для аграріїв.
Віталій НАЗАРЕНКО
