Про символізм епох і символізм учинків
Часто можна почути від звичайних малообізнаних перехожих критику в бік людей, котрі зносять пам'ятники, що символізують епоху комунізму. Власне, в цьому немає нічого дивного, адже цілі покоління за сім десятиліть промивки мізків перестали мислити серцем і навчилися мислити шлунком. Вірніше, під страхом заслань та смерті їх змушували до цього. В результаті сформувався цілий прошарок людей, які визначають своє буття, виходячи зі шлункової психології. А мали би пам'ятати, що історія виникнення символів сягає сивої давнини.
Символи є сакральним текстом буття племен і цілих народів – за них ішли на прю, вмирали, творили, ними жили. Добре знали це і більшовики, адже будь-яка революція починається з символів, тому взялися руйнувати і паплюжити те, що нагадувало українцям про їхнє коріння. Натомість почали укріплювати власні символи, зводити власні храми, статуї, стели, котрі символізували перемогу матерії над духом. Так робили всі окупанти! Згадаймо татаро-монгольське іго і магометанські півмісяці на наших храмах, Гітлера і його червоні свастики. Та мова не про це. Не вдаючись до надмірної лірики, хотів би повернутися до більш земного, сьогоденного.
Звичайний і не зовсім райцентр Чернігівщини – Новгород-Сіверський. Впродовж багатьох століть це містечко було могутньою фортецею, що протистояла не одному завойовнику. Саме це на гербі і символізують міцні мури з баштою і зброя – золоті спис та шабля. З легендарних часів потрапила на клейноди сіверян і зоря, що увінчує вежу. Можливо, вона є символом тої зорі, що провістила народження Ісуса Христа.
200 років тому невідомий літописець – автор загадкової «Історії русів», посилаючись на стародавні літописи, написав, що після того, як апостол Андрій Первозванний провістив Божу Благодать над Києвом, «Сей же апостол рікою Десною був тоді і в Новгороді-Сіверському, Благовістив Євангелієм».
Усі ці символи були затверджені на міському гербі, наданому в 1620 році з привілеєм польського короля Сигізмунда ІІІ разом з Магдебурзьким правом. Новгород-Сіверський став першим містом Чернігівщини, що отримало власний герб і одним із останніх містечок, яке й досі не декомунізували. Портрети Сталіна та Леніна – на водонапірній вежі голодних 30-х років. Коли і хто прибере, здере, знесе їх звідти – лиш одному Всевишньому відомо.
Новгород-Сіверське князівство було одним із найменших у Київській Русі, але до нього входили досить великі міста, як-от Брянськ та Курськ. Нині це міста ворожої нам держави – Російської Федерації, у якій, на відміну від нас, знають, що таке символи, бо навіть музику радянського гімну залишили як офіційну.
Переконаний, будь-яку справу треба починати з символів, але не залишати після себе пустку, а змінювати на символи нової епохи, чи хоча б повертати втрачені. Так зробили наші предки, перемігши монголо-татар і розмістивши їхні півмісяці під православними хрестами – як символ перемоги християнства над магометанством. І, можливо, через не такий вже тривалий проміжок часу нащадки героя «Слова о полку Ігоревім» Ігоря Святославовича знову зберуть нові полки і вирушать приборкувати дикий Схід.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
