Про радості й смутки жіночої долі – в поезії ніжної і водночас сильної Тетяни Череп-Пероганич.
Я люблю тебе, ніч,
Ми самотні, і в цьому чимось схожі.
Хай вищить завірюха,
Лякає снігами зима.
Я люблю тебе ніч.
В тебе зорі стоять на сторожі.
А у мене в душі дозріває весна запашна.
Цей оптимістичний уривок з вірша «Ніч» Тетяни Череп-Пероганич можна назвати життєвим кредо самої авторки, заповідає вона його й усім жінкам. Стремлінням до щасливої долі і жадобою до любові пронизані й інші вірші нової збірки талановитої поетеси. І назва книжечки «жіноча» - «Ліки для душі». Бо хто найбільше потребує тих душевних лік? Звісно, що жінка. Один із своїх рецептів Тетяна назвала «Пробач»:
В житті моїм образ було не мало,
Стрічалася із ними я щодня.
Робила що? Нічого – пробачала.
І далі йшла до світла навмання.
Вона не корилась примхам і вибрикам долі, вона її творила – щасливу і самодостатню, в якій і живе з люблячім чоловіком і головним змістом життя – двома синочками. Тож скористайтеся, дорогі жінки (а, може, й чоловіки) життєвими рецептами і душевними ліками від Тетяни Череп-Пероганич. Вони для щастя написані.
