Похідний храм… пішов

Молитовне стояння і похідний храм для одних та, даруйте, «бомжатник» для інших – це про брезентові намети біля храму св. вмц. Катерини. Вони там уже не стоять. Демонтовані. Зняті. Вивезені.

Розірвані намети «походного храму»

Понад сім років Катерининську церкву без сірих наметів на її тлі чернігівці могли бачити хіба що на старих фотознімках. І ось навколо храму – чисті газони й доріжки. Як і не було нічого! Неначе розтануло марення…

Що ж сталося? Одні кажуть, що громада взялася та й прибрала територію. Інші кажуть про виконання народом рішення суду, яке вперто не виконувала спеціально для того існуюча Державна виконавча служба. Кажуть, що релігійна громада під тиском майдану сама знялася з місця.

Хай би там як, шановні, а щось мало статися з наметами у 2013-2014 роках!

Розсудіть самі.

Всередині «походного храму»У 2006 році намети встановлені. Як протест Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) проти рішення тодішнього голови облдержадміністрації Миколи Лаврика щодо передачі храму громаді Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП).

За два роки по тому, в ніч на 1 квітня 2008 року, намет згорів ущент. Ієрей Олександр Лєдовой заявляв про підпал і натякав, мовляв, були погрози від націоналістів.

Минуло ще зо два з половиною роки, й намет знову відійшов у небо з димом – згорів у новорічну ніч з 31 грудня 2010 року на 1 січня 2011. Знову звинувачення на адресу «розкольників»… А у відповідь – репліки про стан пожежної безпеки в наметах.

І ось минуло ще три роки. Як же не очікувати нової доленосної (чи то пак нищівної?) події навколо «храм-намету»? І вона сталася ввечері 21 лютого 2014 року. Без вогню. Без сутичок. Мирно й тихо.

Похідний храм… пішов.

На фото: стан наметів і обстановка всередині вранці 22 лютого, перед вивезенням.

Іван КОВТУН, фото: Віктор КОШМАЛ

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"