Побачила світ "біографія" Кобижчі
На обніжку двох років одне із столичних видавництв «видало на-гора» книгу «Кобижча: від сивої давнини до сьогодення».
Історію цього поселення на березі однойменної річки, яке заснували більше тисячі років тому чи то кобники-чаклуни, чи кобузники-музиканти й співаки, в архівах, літописах, наукових працях, на сторінках газет, журналів, в інших джерелах вивчав і доніс до читача член Національної спілки журналістів України, уродженець села Козацьке тепер уже Ніжинського району Микола Гринь. Нагадаємо, що свій шлях у журналістику він розпочав у бобровицькій районці, а згодом продовжив торувати цей шлях у обласній «Деснянській правді», якій віддав два десятки років життя.
Тернистим і складним виявився шлях цього історико-краєзнавчого дослідження про колись найбільше поселення України, в якому жило понад п’ятнадцять тисяч чоловік, колишній центр козацької сотні спершу Ніжинського, а затим Київського полків Гетьманщини, волосний та районний центр до читача. Через незалежні від автора причини машинопис книги «шморгався» у видавничих шухлядах більше чотирьох років. Врешті, мрія здійснилася. Книга, у якій більше 600 сторінок тексту, кілька десятків фотографій з життя села та його трудових колективів, багато архівних документів, які оприлюднюються і вводяться в науковий обіг вперше, іншими цікавими «родзинками» хай і мізерним тиражем, бо вийшла за рахунок власних коштів дітей, та все ж прийшла до масового читача. Відтепер і Кобижча має справжню писану і друковану «біографію».
Нагадаємо, що друковані життєписи мають й інші села Бобровиччини. Серед них Козацьке – рідне село Миколи Гриня, біографію якого він вивчив і написав кілька років тому. Пощастило мати книги про свої села людям з Майнівки, Ярославки, Марківців, Наумівки. Хотілося б, щоб цей перелік мав продовження.
Читачам же нагадаємо, що автор книги про Кобижчу, яка ще пахне друкарською фарбою, торік порадував земляків ще одним дослідженням. Мова про книгу «Кам’яної справи художник» про відомого українського цивільного інженера, зодчого, професора архітектури Миколу Даміловського, якого комісари-більшовики наприкінці двадцятих років минулого століття репресували і звинуватили в українському буржуазному націоналізмі та участі у вигаданій чекістами контрреволюційній організації спілка визволення України.
Микола Козаченко
