Обов’язки облавтодору взяло на себе товариство «Земля і воля»
Генеральний директор господарства, Герой України Леонід Григорович Яковишин і в цьому надто складному році, зокрема й з питань реалізації продукції, виділив мільйонні кошти на ремонт доріг місцевого, міжрегіонального і навіть державного значення як на території громади, так і за її межами, куди не дістають руки облавтодору. Виконання цього «не обов’язкового для господарства завдання» керівник господарства доручив виконавчому директору Валентині Онисимівні Черняковій. Проводить ремонт доріг бригада Рачика Ламазяна, яка й виготовляє якісну асфальтну суміш на заводі ТОВ «Земля і воля».
Певно, варто нагадати й таку історію: на початку 2017 року тодішній голова обласної адміністрації Валерій Куліч підписав меморандум з генеральним директором ТОВ «Земля і воля» Леонідом Яковишиним щодо дольової участі в будівництві нових доріг: з 32 кілометрів автошляху Бобровиця-Козелець ТОВ «Земля і воля» зобов’язалося побудувати за кошти господарства 12 кілометрів, будівництво решти 20 кілометрів брала на себе облдержадміністрація. Господарство Леоніда Григоровича практично виконало своє зобов’язання, ще й додатково побудувало 6 кілометрів дороги між Старою Басанню й Пісками, а от за виконання зобов’язання області довелося повоювати керівнику аграрного господарства. Зрушення в дорожньому будівництві було, але до кінця не завершено. Та й керівників області вже не одного поміняли, але жоден не виконав обіцянки Валерія Куліча. Тож і цього року товариство «Земля і воля» за свої кошти і своєю бригадою відремонтувало недобудовану дорогу не лише на території Бобровицької громади, а й Козелецької.
Виконані ремонтні роботи на дорогах і в селах громади: у Браниці й за межами села, до Кобижчі й за селом аж до Носівки. Проблемними були деякі ділянки дороги за Пісками у бік Новобасанської громади, де асфальтне покриття руйнувала ворожа важка техніка. Великі вибоїни господарство відремонтувало раніше, хоча це повинна була зробити державна дорожня служба. Але цьогоріч увесь ремонт взяло на себе товариство «Земля і воля». Заасфальтовані вибоїни, обкошені узбіччя вздовж полів, на яких господарює успішне товариство, керівництво якого пам’ятає про соціальну відповідальність перед пайовиками землі й жителями їхніх сіл. 
На жаль, ця відповідальність стосовно утримання доріг в належному стані не поширюється на сусіднє товариство «Наташа Агро». Вздовж їхніх полів – вибоїни на дорозі й зарості на узбіччі.
А товариство «Земля і воля» й далі робить свою добру справу. Вже відремонтовані дороги до сіл і по селах Озеряни, Щаснівки, Осовця, Бригинців і навіть до Нової Басані дістали. 
А в Осовці на ремонт дороги по вулиці імені винахідника Якова Рощепія вийшли на допомогу дорожній бригаді й жителі села, в тому числі й жінки. У практиці дорожньої бригади Рачика Ламазяна це можна назвати показовим прикладом. В цілому ж виконані ремонтні роботи за кошти і бригадою товариства «Земля і воля» на 134 кілометрах.
Одночасно із дорогами ремонтуються доріжки й до пам’ятників загиблих воїнів у Другій світовій війні й Героїв України, що віддали життя за свободу України від російських окупантів. Адже мільйони українців полягли, звільняючи рідну землю від нацистської нечисті, тепер їхні нащадки героїчно борються з сусідами-загарбниками. Нещодавно доріжки до пам’ятників українських воїнів відремонтовані в Озерянах, Щаснівці й Бригинцях, упорядковуються святі місця по всіх населених пунктах.
До речі, на землях українських сіл, центрів об’єднаних громад господарюють багато українських аграрників, зокрема тих, хто «патріотично» заявляє на увесь голос про свій європейський шлях. Але чомусь не звертають уваги на європейський досвід, 
навіть на ту істину, що зруйнована Другою світовою війною Німеччина почала й завершила свою відбудову реалізацією створеної архітектором економічного дива Л. Ерхардом теорії «Соціального ринкового господарства». Наголошу: господарства із соціальною відповідальністю. А не для набивання лише власної кишені, що нерідко спостерігається в незалежній Україні. Мабуть, тому, що незалежній від росії, але залежній від «рідних хазяїв» нового ґатунку, які зародилися й розрослися на дебільному реформуванні колгоспів і радгоспів.
Григорій ВОЙТОК
