Обласні депутати знову працювали без обіду
Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих! Сільгосппідприємствам, які цього року постраждали від несприятливих погодних умов, втрати посівів компенсувати поки що нічим. А от на капітальний ремонт доріг гроші будуть. Виходячи з найскупіших прогнозів, цьогоріч область отримає на відповідні цілі додатково щонайменше 120-150 мільйонів «експериментальних» гривень від митниці.
Дев’ята сесія обласної ради розглянула понад 70 питань, серед яких, окрім питань про дороги та проблеми аграріїв, важливим було: затвердження квартального бюджетного звіту, передача майна об’єднаним територіальним громадам, підвищення тарифних розрядів освітянам, підтримка учасників АТО та постраждалих на Майдані. Не оминули сесійну залу і кадрові баталії.
Лопата проти вил та коси
Отже, дев’ята сесія обласної ради. Явка традиційно висока. З 64 депутатів на сесію з’явилося 56. Втім, рівень підготовки пленарних засідань деяких обранців не зовсім влаштовував. Зокрема, в кулуарах депутати обурювалися кількістю питань.
Основні проекти рішень депутати голосували «на автоматі», бо принципові позиції керівники фракцій та депутати погодили ще на комісіях. Проте не обійшлося без невдоволень.
«Батьківщинівець» Олег Калиняк виступив із пропозицією зняти з розгляду питання про передачу у комунальну власність Батуринській об’єднаній територіальній громаді Бахмацького району землі лісового фонду. Наразі ці землі перебувають у постійному користуванні Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Бахмачрайагролісництво» КП «Чернігівоблагроліс».
Пропозицію однопартійців Юлії Тимошенко підтримали колеги-радикали.
Керівник фракції РПЛ в обласній раді Олег Авер’янов зокрема заявив: «Питання передачі земель лісового фонду варто розглядати в комплексі, бо економічно така передача невигідна. Це збільшення видатків, тож використання коштів відбуватиметься неефективно. Я прошу доручити управлінню комунального майна розглянути і доопрацювати це питання. Зрештою, у нас є комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс», яке користується даними землями».
Втім, «лопата» нардепа-мажоритарника Валерія Давиденка виявилася міцнішою за «вила» Олега Ляшка та «косу» Юлії Тимошенко. Представники фракції «Наш край» виступили із зустрічною пропозицією.
«Питання передачі у власність громадам лісів – нагальне для кожної ОТГ, – заявила депутат Ірина Грозенко. – Тим паче, що передають ті ліси, які перебувають саме на території громади. Зрештою, коли ми звертаємося до вищих органів державної влади щодо розширення повноважень місцевих громад у земельних відносинах, то хіба подібними заявами самі собі не протирічимо?»
Відтак, голова постійної комісії з питань розвитку і реформування місцевого самоврядування, децентралізації та європейської інтеграції попросила поставити питання на голосування. Результат виявився невтішним для «батьківщинівців» та радикалів – пропозиція Олега Калиняка не набрала більшості. Батуринська ОТГ отримала шанс розпоряджатися лісами.
Депутати вибороли право погоджувати видатки на ремонт доріг
Чи не найголовнішою темою сесії став бюджет. Звітував про його виконання в першому кварталі директор департаменту фінансів облдержадміністрації Валерій Дудко.
За його інформацією доходи області за перші три місяці року склали 2 017 659 тисяч гривень, з яких податки - 125 840 тисяч гривень, що трохи вище плану, а дотації та субвенції з державного бюджету – 1 845 771 тисяча гривень. Видатки обласного бюджету за цей час – 1 953 997 тисяч гривень.
Валерій Куліч позитивно оцінив фінансові показники.
«Обласний та місцевий бюджети в середньому йдуть з перевиконанням плюс 40 відсотків порівняно з минулим роком, – пояснив голова облдержадміністрації Валерій Куліч. – Вважаю це непоганим показником».
Якщо до фінансових показників у депутатів питань не виникло, то розподіл видатків з «експериментального» дорожнього фонду викликав шквал критики.
Як відомо, цьогоріч наша область зможе отримати на ремонт доріг додатково 50 відсотків від коштів, які понад план «заробить» чернігівська митниця. Ці кошти надходитимуть до так званого експериментального фонду.
«За перший квартал ми отримали додатково 51 мільйон гривень на ремонт доріг, – коментує надходження Валерій Куліч. – За підсумками року ми оцінюємо, що ця сума може сягнути 120-150 мільйонів гривень. Але ми залежні від успішної роботи митниці».
Деяких депутатів обурив факт розподілу видатків виконавчою владою у так званому «ручному режимі», без їх участі.
Зокрема Сергій Пащенко з «Батьківщини» не полишив спроб внести правки до проекту рішення «Про внесення змін, які стосуються експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг».
«Перед тим, як підписувати спільні розпорядження, все-таки ці рішення мають бути погоджені на профільній комісії, а саме на комісії з питань бюджету та фінансів», – заявив обранець.
З цим категорично не погодився директор департаменту фінансів облдержадміністрації Валерій Дудко. На його думку, така процедура значно затягне ремонт доріг.
«Зауважень погоджувати видатки в комісіях обласної ради в цьому експерименті немає, – заявив фінансист. – Це буде рішення, яке не відповідатиме постанові Уряду».
Свого колегу по депутатському мандату підтримали і «радикали» Олег Авер’янов та Дмитро Блауш. Вони виступили за те, щоб виконавча влада погоджувала видатки з депутатським корпусом.
«Якщо питання стосуватимуться доріг, то депутати готові ночувати в сесійній залі і збиратися позачергово, – випалив Блауш. – Ми наполягаємо на внесенні пропозиції Пащенка і винесенні її на голосування».
Пропозицію винесли на голосування, але рішення не прийняли. У свою чергу Валерій Дудко закликав депутатів більш грунтовно опрацювати це питання. Після нетривалих дискусій депутати разом з президією дійшли згоди внести чіткі поправки і винести питання на другу половину сесії. Після доопрацювання в юридичному управлінні спірне питання проголосували з другої спроби. Депутатський корпус отримав юридичну можливість погоджувати ці видатки через бюджетну комісію.
Як вдячність за розуміння, звіт головного фінансиста області затвердили!
Органічному землеробству – «так», а на фермерів поки що немає грошей
Підвищувати зарплати окремим категоріям освітян Чернігівщини, які не передбачені субвенціями з держбюджету, теж будуть. Голова обласної ради Ігор Вдовенко, котрий сам доволі тривалий час працював на освітянській ниві, запевнив, що механізми для цього існують.
«У підвішеному стані залишилися викладачі спеціальних дисциплін і майстри з виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів, – наголосив голова обласної ради. – Якщо учителям у школах і професійно-технічних закладах підвищили зарплату з першого січня, то тут передбачене підвищення з першого вересня. Цей проміжок можна компенсувати підвищенням тарифних розрядів. Це питання зрештою буде вирішене».
На пленарному засіданні депутати внесли зміни до програми підтримки органічного землеробства. Її фінансування збільшили до двох мільйонів 730 тисяч гривень.
Під час розгляду питання в сесійній залі виникла дискусія. Деякі депутати не побачили користі в розвитку органічного землеробства і запропонували спрямувати «вільні» кошти на охорону здоров’я.
Пояснювати важливість підтримки цієї категорії підприємців взявся особисто голова облдержадміністрації.
«Органічним виробництвом займаються невеликі фермерські господарства, - сказав Валерій Куліч. – Наше завдання – допомогти підприємствам потрапити на міжнародний ринок, у ту ж таки Європу, де органічна продукція має попит. Однак сертифікація є достатньо дорогою, і малому господарству це зробити надзвичайно важко. Наше завдання – на місцевому рівні підтримати фермерів».
«Коли приймали програму, то чомусь ні в кого не виникало подиву і запитань, навіщо це робиться, а коли вносять зміни, то з’являються питання», – прокоментував невдоволення окремих депутатів голова облради Ігор Вдовенко.
А от постраждалим від втрати посівів господарям доведеться вкотре сподіватися на себе та Всевишнього. Через несприятливі погодні умови значна кількість сільськогосподарських підприємств втратили посіви. Отже, будуть поспішно пересівати і витрачати додаткові кошти. Особливо сутужно доведеться малим та дрібним господарствам. Аби хоч якось полегшити їхню долю, депутати звернулися до керівництва Чернігівщини з проханням про допомогу. Обранці запропонували залучити вільні кошти на розробку програми підтримки дрібних землевласників. Втім, головний фінансист області Валерій Дудко перекинув проблеми відшкодування збитків на страхові компанії. Мовляв, посіви мають бути застраховані. Натомість його безпосередній керівник, голова облдержадміністрації Валерій Куліч, запевнив, що виконавча влада це питання вже розглядає. Щоправда, поки що в площині надання пільгових кредитів для підприємців. Кредитування малого та середнього бізнесу, в тому числі і сільськогосподарських підприємств, надаватимуть з фонду підтримки підприємництва.
«У розпорядженні Фонду більше трьох мільйонів гривень, – зазначив керівник області. – Ми працюємо над тим, щоб малий бізнес міг отримувати кредити з цього фонду. Також плануємо попрацювати з місцевими громадами, аби і місцеві бюджети долучалися до підтримки дрібного підприємництва».
Позбутися мандату складніше, ніж його здобути
Депутати погодили ще дві важливі соціальні програми. Зокрема, ухвалили рішення підтримати осіб, які постраждали під час Революції Гідності та членів родин загиблих майданівців. Таких людей в області 16, і є одна родина загиблого. В рамках програми виділено всього 22 тисячі, тобто трохи більше, ніж по тисячі гривень на кожного. Передбачено, що кошти підуть зокрема на проведення медоглядів чи лікування. Програма розрахована на два роки. Також на два роки розрахована Програма соціальної підтримки учасників АТО та членів їхніх сімей. До фінансування цієї програми підійшли трохи серйозніше і виділили 2,3 мільйона гривень.
Як пояснила директор департаменту соціального захисту населення Катерина Тимощенко, програма розрахована на медичне забезпечення, психологічну підтримку, професійну адаптацію, юридичну допомогу. Виконавцями програми є всі підрозділи облдержадміністрації.
Обранці одноголосно підтримали рішення про продовження договору оренди та зменшення розміру пільгової плати обласному товариству «Просвіта».
Кадрові питання остаточно утвердили прихід до влади нової команди. Попри певний супротив депутатів, було подовжено дію контракту з головним лікарем обласної станції переливання крові Павлом Герасименком.
А от чи не найприбутковіше комунальне підприємство «Ліки України» отримало нового керівника. Ним став Ігор Назаренко.
Нарешті більше ніж через півроку після написання заяви зміг залишити депутатське крісло Андрій Прокопенко з «Нашого краю». Він тричі просив позбавити його мандату і тричі депутати йому відмовляли. На останній сесії депутат з’явився в сесійній залі і пояснив своє рішення особистими життєвими обставинами. Вочевидь, його аргументи виявилися не достатньо вагомими. Спочатку у ради не вистачило голосів, на що Прокопенко з розпачем зауважив: «Колеги, так а що далі?».
«Працюйте!», – засміявся зал.
Тільки після прохання президії депутати змінили рішення і 33 обласні обранці відправили Прокопенка у вільне плавання.
«Я вже думав, що треба буде «поляну» виставляти ще й за припинення повноважень», – пожартував вже колишній депутат…
Віталій НАЗАРЕНКО,
фото автора та прес-служби обласної ради
