Незавидна доля лосів

Міністерство екології та природних ресурсів зняло оголошений 25-річний мораторій і погодило ліміти на відстріл 160 особин лося на цей рік. І це ще вдвічі менше, ніж того вимагали мисливці. На Чернігівщині дозволили добути 19 голів лося. Ганятимуть «сохатих» здебільшого в північних районах області, там їх найбільше. За продаж однієї ліцензії на добування лося держава отримує в бюджет дві тисячі гривень. У той самий час мисливські господарства заробляють на «сохатих», як мінімум, удвічі більше.

Сезон полювання на копитних стартував 28 жовтня, тож людям, що живуть поруч із мисливськими угіддями, доведеться на деякий час звикнути до пострілів. Разом із тим, як вважають спеціалісти, на кожну отриману мисливцями ліцензію вбивають 2-3 особини лосів. До цього потрібно додати масове браконьєрство на лося, породжене безкарністю. Та все ж один із таких випадків завдяки резонансу та тиску громадськості вдалося довести до логічного завершення. Вину браконьєрів довели, а винуватців покарали. Чи настільки суворо, аби назавжди відбити бажання безкарно вбивати?

Власники мисливських господарств радіють – їхня праця не пропаде даремно. Африканська чума свиней та наказ про повну депопуляцію дикого кабана підкосив їхнє фінансове становище. Адже дикий кабан – це основний звір, який приносив прибуток більшості мисливських господарств. А тут ще й мораторій на лося! Резонансний випадок масового розстрілу браконьєрами мігруючого табуна лосів, що трапився минулої зиму поблизу Галиці у Ніжинському районі Чернігівщини, змусив міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака ухвалити одноосібне рішення про 25-річний мораторій на відстріл лосів.

Рішення профільного міністра було сприйняте неоднозначно – захисники тварин раділи, мисливці обурювались, мисливствознавці вказували на небезпеку такого мораторію для самих «сохатих», адже у підтримці їхньої популяції в першу чергу зацікавлені орендарі мисливських угідь, а браконьєрів ще ніхто не скасовував.

Згідно зі статистичними даними, в Україні нараховують 6616 особин лося. Популяція цих тварин розповсюджена нерівномірно, переважно це Полісся: Чернігівська, Рівненська, Житомирська та Волинська області. У мисливському відділі Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства запевняють, що кожен п’ятий лось в Україні – з Чернігівщини.

За словами начальника мисливського відділу обласного управління лісового та мисливського господарства Миколи Пирога, згідно з даними обліку, на Чернігівщині нараховується 1171 особина лося. Найбільшу чисельність «сохатих» спостерігають у північних районах Чернігівщини: в Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському, Городнянському, Ріпкинському, Чернігівському та Козелецькому районах області. Основна ж маса лосів мешкає на території регіонального ландшафтного парку «Межрічинський», що розташований у Козелецькому районі.

Мисливські господарства, на території яких є лосі, подавали на затвердження проекти організації та розвитку, в яких просили затвердити ліміти на відстріл «сохатих». Згідно з даними мисливського відділу Чернігівського ОУЛМГ, всього на території Чернігівщини 59 користувачів мисливських угідь. З них лише 13 подали проекти на добування 45 голів лося. Втім, у міністерстві екології затвердили лише 19.

Як пояснив Микола Пиріг, найбільше лосів, а саме чотири особини, дозволили вполювати мисливському господарству «Єлінський ліс». Мисливське господарство «Рись» одержало дозвіл на дві особини лося. Мисливському господарству «Деснянське» надано дозвіл теж лише на двох лосів. Решті мисливських господарств області дозволили добути по одній особині.

Відтак, будь-який мисливець може приїхати у мисливське господарство і придбати ліцензію. За сам бланк ліцензії у держбюджет надходить 2 тисячі гривень. А вартість полювання встановлює користувач мисливських угідь. Якщо тварина трофейна, то вона може коштувати від 15 до 30 тисяч гривень.

Сезон індивідуального полювання на лося стартував у вересні, а колективне та облавне полювання розпочалося 28 жовтня і закінчиться аж у січні. Причому дозволено полювати виключно на самців.

Окрім лося, мисливським господарствам Чернігівщини затвердили ліміти на добування й інших тварин. Так, профільне міністерство дозволило добути 34 особини оленя європейського, 10 голів оленя плямистого, 683 козулі, 26 бобрів та 5 куниць.

Оскільки питання полювання на лося у світлі подій з браконьєрським промислами є доволі спірним, ми вирішили дізнатися думку експертів.

Начальник мисливського відділу обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Пиріг: «Користувачі мисливських угідь наразі опинилися в дуже незручному становищі. Вони вкладали кошти в охорону та відтворення популяції дикого кабана, адже це основна тварина, яка приносить прибуток більшості мисливських господарств. Уявіть собі: лося хочуть заборонити, по кабану йде повна депопуляція, тобто цілковите знищення на території області вже до кінця цього року. Як ви вважаєте, є сенс подальшого господарювання? Є й інший бік медалі – це загроза для самого лося. Адже при забороні не буде економічних мотивів для його збереження. Користувач угідь завжди прагне досягти оптимальної чисельності, це завод, який працює не один рік. Щоб добути лося, мисливському господарству треба його вирощувати і охороняти, як мінімум, 6-7 років, і лише потім він може добути одну чи дві тварини. Якщо не буде економічної зацікавленості у збереженні лосів, вони можуть взагалі зникнути як вид. Користувачу мисливських угідь буде невигідно та нецікаво вкладати кошти в охорону та підгодівлю тварин. Практикою доведено, що необґрунтована заборона гірша, ніж браконьєрство, яке впливає на стан популяції. А браконьєрство у нас здебільшого безкарне. Це явище набирає все більших обертів. Це вже не ті браконьєри, що були раніше. Вони з ніг до голови оснащені новітнім спорядженням. Відтак, у тварин мінімальні шанси на виживання».

Начальник відділу лісового господарства Чернігівського ОУЛМГ Олександр Марохонько: «З року в рік державні лісогосподарські підприємства витрачають значні суми коштів на відновлення лісових культур. Ліси, так само, як і тваринний світ, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення. Що стосується лосів, то у січні-лютому вони збиваються у місця загальної концентрації. Тварини заходять на лісову ділянку і можуть там простояти від 2 тижнів до одного місяця. За цей час лось обгризає кору зверху донизу. Переважно страждає сосна. За підсумками дев’яти місяців цього року тварини пошкодили понад 310 гектарів молодняка. Відсоток пошкодження – від 30 до 70. Нанесена шкода є значною для лісового господарства, бо лісівники доглядають за культурами і змушені рятувати молодняк спеціальними огорожами. До кінця цього року заплановано провести огородження на площі 130 гектарів. Вартість такої огорожі – 15 тисяч гривень на один гектар».

Волонтер, громадський активіст та борець з браконьєрами Олександр Максимець: «Держагентство України стверджує, що на початок 2017 року в Україні нараховували 6616 лосів (для порівняння: в Польщі ця цифра складає 28 тисяч лосів, а в Білорусі 30-40 тисяч особин, і це при тому, що площа цих країн набагато менша). Разом з тим, на думку деяких науковців, нині в Україні є не більше однієї-двох тисяч особин лося, його ареал зменшився у 5 разів. Обвал чисельності лося почався у 1992 році, з часом розпаду СССР та початком безконтрольного браконьєрства товстосумами. Браконьєри – це здебільшого небідні люди. Останній яскравий приклад – це справа про вбивство родини лосів у Ніжинському районі. Було зібрано силу-силенну доказів, проведено слідчі дії, обґрунтовано вину, але кримінальну справу закрили через недостатню суму збитків. Вбивство самця, самки та двох ембріонів оцінили у 60 тисяч гривень, а для кримінальної справи треба щонайменше 200 тисяч гривень. Справу перекваліфікували в адміністративну і намагалися спустити, як кажуть, «на гальмах», закривши за терміном давності. Якби не тиск громадськості, то так би воно і сталося. І це тільки один із небагатьох випадків, що дійшов до суду, а скільки не дійшло, скількох не впіймали? Я переконаний, що треба збільшувати відповідальність за браконьєрство. Разом із тим, варто все-таки впровадити мораторій на відстріл лосів, їх не так вже й багато залишилося. Як приклад – Польща! 10 квітня 2001 року Польща ввела безстроковий мораторій на відстріл лося, заборонивши полювання на нього наказом міністра охорони природи Польщі. Через 8 років, у 2009 році, польські зоологи провели дослідження впливу мораторію на відстріл лося. Результати перевершили всі очікування. Якщо в 2001 в Польщі налічувалося близько 2000 голів лося, то в 2009 році – 7,5 тисячі голів лося. Тобто за 8 років його чисельність, завдяки забороні полювання, збільшилася більше, ніж втричі».

Браконьєрів засуджено!

Громадськість не дала спустити на гальмах резонансну справу про цинічне вбивство стада лосів, яке відбулося минулої зими в Ніжинському районі. Через недостатню суму збитків справу перекваліфікували з кримінальної на адміністративну. Але браконьєри намагалися уникнути навіть адміністративної відповідальності. За інформацією активістів, елітні м'ясники виклали близько 20 тисяч доларів, щоб залагодити справу. Відтак, розгляд адміністративної справи тягнули до останнього, аби закрити її за терміном давності. Як доказ – відсутність у день розгляду на сайті та в приміщенні суду інформації про засідання.

За словами Олександра Максимця, 24 жовтня спливав останній день розгляду адміністративної справи, і суддя Тетяна Ковальова мала намір закрити її за терміном давності.

Присутність у приміщенні суду кількох десятків активістів та мисливствознавців змусили Тетяну Ковальову ухвалити рішення про самовідвід. Терези правосуддя дали в руки іншому судді Ніжинського міськрайонного суду – Володимиру Олійнику. Під час засідання служитель Феміди не розумів, чому так довго справу не розглядали. Втім, додав, що відповідати він може тільки за свої дії. Відтак, 25 жовтня Володимир Олійник ухвалив вирок, за яким громадянина Олега Гармаша визнали винним в адміністративному провадженні по факту браконьєрства у Ніжинському районі Чернігівщини. Гармаш заплатить 320 гривень судового збору, ще дві тисячі гривень стягнуть на користь держави. Найбільшу ж суму, 60 тисяч гривень, браконьєру доведеться викласти користувачам мисливських угідь з Ніжинського відділення Українського товариства мисливців та рибалок.

Охоронці природи вироком задоволені. Кажуть, це найбільше, що можна було присудити за інкримінованою статтею.

«Окрема подяка судді Олійнику за справедливе рішення. Завдяки таким, як він, у людей ще тримається віра в справедливе правосуддя», – резюмують борці з браконьєрами.

Разом із тим представники громадськості публічно закликають народних депутатів не тільки піаритися на встановленні дитячих майданчиків, але й ініціювати зміни до кримінального кодексу, посиливши відповідальність за браконьєрство. Бо тільки так можна вберегти лося від звіра в людській подобі.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора та Миколи ТИЩЕНКА