Не такі бідні, як кажуть
Вперше без боргів
Уперше за багато років Чернігівщина закінчила рік без боргів із зарплат у бюджетній сфері. А завдяки системі відкритих торгів області вдалось зекономити 109 мільйонів гривень.
За словами голови Чернігівської ОДА Валерія Куліча, впродовж 2016 р. до бюджетів усіх рівнів області вдалося мобілізувати понад 10,1 мільярда гривень податків і зборів. Це на 20,5% більше, ніж у 2015 році. А доходи Державного бюджету зросли на 0,5 мільярда гривень.
Представляючи перед депутатським корпусом обласної ради звіт за минулорічними показниками, голова обласного виконавчого органу зробив особливий акцент на розбудові інфраструктури регіону.
«У минулому році з Державного бюджету на розбудову інфраструктури області надійшло 228,2 мільйона гривень, що більше показника 2015 року на 74 відсотки, – зазначає Валерій Куліч. – Фактично вдалося освоїти 204,44 мільйона гривень».
За ці кошти в регіоні будували, реконструювали та проводили капітальний ремонт на 187 об’єктах інфраструктури.
Гроші на дороги
В умовах перекроєння адміністративної карти територій людей все більше турбує стан та утримання доріг місцевого значення. Тут мешканці краю можуть сподіватися на підтримку чиновників.
«З першого січня минулого року був запроваджений експеримент: 50% перевиконання фінансового плану митниці перенаправляють на ремонт доріг, – пояснює голова ОДА Валерій Куліч. – У минулому році перевиконання склало 800 мільйонів, тож ми сподіваємося, що принаймні 400 мільйонів гривень піде на дороги».
В ремонті місцевих доріг чиновники робитимуть ставку на державно-приватне партнерство. За приклад початку плідної співпраці в обласному автодорі ставлять дорогу «Козелець-Бобровиця».
«Підприємство «Земля і воля», керівником якого є Леонід Яковишин, хоче зробити цю дорогу за свій кошт. Гроші вкладуть немалі – близько 47 мільйонів гривень, – каже начальник Служби автомобільних доріг в області Володимир Гузема. – На ремонт наступної ділянки дороги ми даємо ще 90 мільйонів гривень з оцих «митних» грошей».
За словами автодорівського чиновника, так звані «митні» гроші пустять на дороги, які з’єднують районні центри і які раніше були позбавлені уваги ремонтників.
Знаючи про митний експеримент, обласні обранці засипали президію ради запитами, що стосуються ремонту доріг на їхніх виборчих округах. В результаті голосування рада підтримала запити депутатів Ольги Чередник, Володимира Селянського, Наталії Копиці, Григорія Супруна, Арсена Дідура, Олега Авер'янова, Геннадія Тригубченка.
Об’єднаних громад побільшає
Адміністративна реформа триває. До п’яти об’єднаних територіальних громад, утворених у 2015 році, у 2016-у додалися ще 11 ОТГ: Остерська (Козелецький район), Батуринська (Бахмацький район), Гончарівська, Іванівська, Михайло-Коцюбинська (Чернігівський район), Носівська, Мринська (Носівський район), Лосинівська (Ніжинський район), Коропська, Корюківська, Сновська, в яких наприкінці 2016 року відбулися перші місцеві вибори.
З початку лютого 2017 року до перспективного плану формування територій громад області внесені зміни щодо складу Батуринської, Остерської, Лосинівської, Мринської, Носівської, Коропської, Корюківської, Комарівської громад, що дало їм змогу перейти на прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом. Вже на кінець квітня 2017 року призначено перші місцеві вибори в Комарівській, Козелецькій та Менській ОТГ, які завершили об’єднання у 2016 році.
В обласній державній адміністрації відзначають: процес об’єднання – невідворотний. Розуміючи це, в населених пунктах, навколо яких мають відбутися майбутні об’єднання, розгорнулася справжня боротьба. Не дивно, що жваве обговорення в сесійному залі викликало питання зміни в перспективному плані формування територій громад. Зокрема, мова йшла про громади Борзнянської, Плисківської, Куликівської, Носівської, Калинівської, Бобровицької та Новобасанської. Їх депутати таки прийняли, окрім пропозиції про виведення зі складу Новобасанської ОТГ села Веприк. Після голосування Веприк залишили за Новою Басанню.
Аграрії вкотре побили рекорд, а промисловці додали потуг
Аграрії краю зібрали найбільший вал зерна за всю історію – 3 мільйони 727 тисяч тонн. Середня врожайність зернових культур – 57 центнерів з одного гектара. За рейтингом Мінагрополітики область є однією з кращих з відновлення машинно-тракторного парку. Крім цього, на Чернігівщині реалізуються доволі серйозні інвестиційні проекти, серед яких будівництво елеваторів, тваринницьких комплексів, доїльних залів тощо.
Загалом же обсяги валової продукції сільського господарства склали 10,4 мільярда гривень. За обсягом виробництва сільськогосподарської продукції на одну особу Чернігівщина посіла шосту сходинку в Україні.
У промисловому комплексі області протягом 2016 року намітилася стійка тенденція до зростання інтегральних показників. За словами представників департаменту АПК, індекс промислового виробництва за підсумками року становив 106 відсотків (9-11 місце серед регіонів країни).
Найбільший приріст відбувся у сфері виробництва готових металевих виробів, текстильному виробництві, виробництві одягу і товарів зі шкіри та машинобудуванні. Саме ці галузі активно задіяні для виконання робіт за державним оборонним замовленням та програмою імпортозаміщення продукції в інтересах Збройних Сил України. Із приростом спрацювали торік і підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв, хімічних речовин і хімічної продукції. Та все ж найбільший прогрес у машинобудуванні: цей приріст сягнув 116,3 відсотка.
Чернігівщина ще на один крок наблизилася до вирішення енергетичної кризи. Так, у Корюківці побудували першу на Чернігівщині електростанцію, що працює на щепі. Цього року подібні, але більш потужні, можуть з’явитися в Семенівському, Ріпкинському та Городнянському районах. Поява потужних енергогенеруючих підприємств дозволить області вийти з нинішньої складної енергетичної ситуації та значно здешевить ціну на електроенергію.
Попри значний прогрес по більшості показників, Чернігівщина продовжує вимирати. Щороку зникає маленьке містечко. Минулий рік не став винятком – населення краю скоротилося більше, ніж на 20 тисяч чоловік. Показники старіння населення також невтішні. Якщо так піде і надалі, то малочисельне працездатне населення з порівняно низькими доходами скоро буде не в змозі утримувати значно переважаючих кількісно непрацездатних земляків.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
