Не балачками, а реальними справами
Нетрі, всіяні сміттям, – так виглядають придорожні узбіччя між селами майже по всій області. У деяких районах, як, наприклад, Козелецькому, вже й дорожніх знаків та вказівників із населеними пунктами не видно. У напрямку Козелець-Бобровиця скоро автівки не розминатимуться, бо зарості активно, як ті рейдери, захоплюють під собою землю, і все менше й менше місця лишається для проїжджої частини.
Дорожні знаки сховалися в кущах (Козелецький район)
Аби не допустити подібної картини на Бобровиччині, на поле бою з чагарниками виходять працівники поля. Вже тиждень робітники усіх відділень товариства «Земля і воля» розчищають занедбані узбіччя та прибирають сміття у придорожніх смугах на дорозі міжрайонного значення від Бобровиці до села Кобижча. А це 14 кілометрів! Не Служба автомобільних доріг, як би це мало бути, а аграрій, який і місцевий бюджет наповнює на 70%, і робочі місця дає, і про соціальну інфраструктуру дбає. А віднедавна ще й зі сміттям та заростями бореться. Паралельно на цьому ж напрямку триває ямковий ремонт дорожнього покриття – теж за кошти і силами ТОВ «Земля і воля». Після капітальної розчистки планується капітальне будівництво дороги. Скоріш за все, вже на наступний рік.
Кожному своя дорога…
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» кожна дорога має «власника». За дороги загальнодержавного значення (між містами України) відповідає Державна служба автомобільних доріг України. За дороги в населених пунктах – органи місцевого самоврядування. А от дороги у Бобровицькому районі щорічно ремонтує і будує ТОВ «Земля і воля».
Гадаю, й тут знайдуться скептики, що скажуть, мовляв, техніка господарства розбиває дороги, то й ремонтувати повинні. Ні, шановні, не повинні, бо справно сплачують всі можливі податки до бюджету. Щороку ця сума росте і наразі складає близько півтори сотні мільйонів! Та, незважаючи на вражаючі цифри, будівництво й ремонт доріг уже стали традиційною ініціативою генерального директора господарства Леоніда Яковишина. Бо щороку невтомний аграрій вкладає в асфальт ще десятки мільйонів.
У Бобровицькому районі офіційно зареєстровано 38 сільськогосподарських підприємств.
«У цьому переліку є дрібні фермери, але є й заможні, відомі на всю країну аграрні компанії: «Індустріальна молочна компанія», «Наташа-Агро», наприклад. Вони їздять своєю габаритною технікою, але ніколи не ремонтували дорогу, – констатує голова Бобровицької районної ради Володимир Ляховенко. – Вони навіть не обкошують узбіччя біля своїх полів. Пам’ятаю, як «Наташа-Агро» у 2012 році повністю розбили дорогу на Чистопілля, коли возили кукурудзу. Коли я до них звернувся з проханням відремонтувати ту частину автошляху, мені відповіли, що ніхто нічого не робитиме, мовляв, ми сплачуємо податки… З тих пір вони і метра ніде не поклали. А «Земля і воля» крім найвагомішого податку, що складає 70% бюджету, ще й про благоустрій дбає. Щорічно за їхній кошт їхня ж бригада ремонтує і будує дороги по населених пунктах і між ними. Бобровиця – Марківці, Стара Басань – Піски – це дороги немісцевого значення, але збудовані нашим аграрієм. Тепер взялися за автошлях Бобровиця – Кобижча. Знаєте, якби кожен так дбав про благоустрій, а не лише про власну кишеню... У 2016-му році Леонід Яковишин запропонував будувати дорогу на Свидовець, зібрали тоді всіх фермерів, мовляв, нехай кожен заплатить свою частку від орендованих земель. Відгукнулися пару чоловік. Решта – голову в пісок. І так майже в усьому… Бобровицького районного автодору вже нема.
Триває ямковий ремонт на автошляху Бобровиця - Кобижча
Наша територія підпорядковується Прилуцькому. А там до нас діла нема…».
Автомобілісти нарікають, що їздити деякими шляхами небезпечно не тільки через те, що вони розбиті, а ще й тому, що узбіччя доріг заросли чагарниками і деревами так, що не видно, що діється за найближчим поворотом. Інколи й справді здається: працівники дорожньої служби вирішили допомогти лісівникам надолужити нестачу лісів, розводячи їх обабіч автомобільних шляхів. Бо ж, дивлячись на лісосмуги біля узбіччя доріг, важко навіть здогадатися, коли востаннє вони проріджувалися…
Приклад ТОВ «Земля і воля» вартий наслідування
Досвідчені люди розповідають, що свого часу організовувалися суботники для приведення лісосмуг у належний стан, на які виходили працівники підприємств і установ району. Зараз же більшість любить уболівати за долю свого села, міста, сидячи на дивані і шукаючи винного…Активна діяльність розгортається лише у соцмережах, і то скоріше на словах. А кожна мізерна справа депутата описується так красномовно, неначе він зірку з неба дістав для своїх виборців. Частіш за все «піаряться» народні обранці за державні кошти. Бо нахвалюють себе на темі виділення субвенцій. При цьому наголошують, що за їхнього сприяння було закуплено техніку, встановлено майданчики тощо і нібито забувають зазначити, що це зроблено за бюджетні кошти. До того ж, часто ці кошти використовують на невеликі проекти, не вирішуючи глобальних проблем, які тягнуться роками.
«Я не бачу допомоги ні від нардепів, ні від інших аграріїв, які обробляють землю, – говорить в.о. старости села Кобижча Дмитро Лесенко. – Про нас дбає лише ТОВ «Земля і воля». «Розумні писаки» у соцмережах нарікають, мовляв, техніка господарства їздить, то нехай і роблять. Заждіть, а чому ви від «Наташі-Агро» нічого не вимагаєте? Їхня техніка теж їздить… А про перевантажені лісовози Ніжинського лісгоспу і агролісу чому всі мовчать? Для прикладу: ТОВ «Земля і воля» три роки тому побудувало нам дорогу по вулиці Кашталянівка. Це була найболючіша тема для місцевих мешканців, адже цей битий шлях вів до дитячого садочка та Свято-Успенської церкви. Дорогу давно зроблено, хоч тут вже точно ніяка техніка «Землі і волі» не їздить... На виконкомі ми ухвалили рішення про заборону руху вантажних великовагових автомобілів вулицями села Кобижча. Кашталянівка, звісно, є у переліку. Але для лісгоспу наше рішення – не вказівка. Зупинив якось одного, та окрім нецензурних жестів та лайки не почув жодного виправдання. Поліцію викликали, протокол оформили… І на цьому все.
Нецензурні жести водіїв - відповідь на порушення закону
"Земля і воля" ремонтує, а лісгосп розбиває
Ну не можу ж я туди перенести своє робоче місце… А лісовози їздять, як і їздили. Їм закон неписаний. А я змушений знову звертатися до керівництва ТОВ «Земля і воля», щоб полатали дорогу, побиту лісовозами. Нині силами господарства триває розчистка захаращених узбіч.
Вийшли працівники з кожного відділення. Це колосальний труд, бо придорожня смуга перетворилася на суцільний чагарник. А паралельно бригада дорожників від господарства робить ямковий ремонт. Такі роботи, до речі, проводяться щорічно. Тож будь-які слова, здається, тут зайві… Реальні справи, очевидні дії – так господарюють лише в ТОВ «Земля і воля». До речі, гарний приклад для наслідування!».
Керівники відділень "Землі і волі" контролюють процес
«Всиновити дорогу» – американський досвід
Процес прибирання сміття трудомісткий і дорогий не тільки в Україні. В 80-х роках ХХ сторіччя Джеймсу Евансу, інженеру Департаменту транспорту штату Техас, США, спалона думку залучити волонтерів до прибирання сміття на дорогах замість підрядників. Перший експеримент із регулярним прибиранням дороги на 2 милях шосе 69 розпочався в 1985 році. Він виявився достатньо успішним і зараз охопив 49 штатів США, Пуерто-Ріко, Канаду, Нову Зеландію, Австралію та Японію. Як можна побачити з переліку – не найбідніші країни світу. Сама програма отримала назву «Adopt a Highway» – «Всинови дорогу».
Як це працює? Група волонтерів на регулярній основі, звісно, із дотриманням всіх правил безпеки руху та праці, прибирає ділянку дороги, натомість на межах ділянки встановлюються відповідні вказівники з назвами програми та громади, яка цю ділянку утримує. Серед волонтерів є різні фірми та компанії, клуби, релігійні громади, окремі особи, серед яких і 45-й Президент США Дональд Трамп.
З’явилася й інша версія даної програми – «Sponsor a Highway» («Профінансуй дорогу»). Це майже те саме, просто благодійник виділяє кошти, а прибирають дорогу вже спеціально навчені люди. У США навіть існують компанії, наприклад «Adopt a Highway Litter Removal Service of America, Inc.», які за ваші кошти виконають всю брудну роботу. А на знаках все одно буде назва компанії або благодійника, яка надала кошти. Мабуть, цією опцією і скористався Дональд Трамп.
Та як би там не було, Чернігівщині до цього досвіду ще дуже далеко. А от у Бобровицькому районі вже можна встановлювати подібні знаки. Правда, на всіх значитиметься лише одне-єдине аграрне товариство «Земля і воля», бо решта лише здатні красномовно плескати язиками, а як справа доходить, що треба рукава засукувати, то диванні реформатори в кущі ховаються…
Сніжана БОЖОК, фото автора та з відкритих джерел
