ДІТИ
Найдорожчий скарб суспільства
(До Міжнародного Дня захисту дітей – 1 червня)
Нині у нашому суспільстві точаться дискусії: чи варто відзначати радянські свята? Яким же вважати День захисту дітей – радянським чи міжнародним? Звернімося до історії.
День захисту дітей – одне з найстаріших міжнародних свят. У 1925 році на Всесвітній конференції, присвяченій благополуччю дітей у Женеві, було прийняте рішення про його проведення. За однією з версій, цього року Генеральний консул Китаю влаштував для дітей-сиріт святкування «Дуань-у цзе» (Фестиваль човнів-драконів) у Сан-Франциско. За збігом обставин цей день співпав із «дитячою» конференцією в Женеві, яка відбулася 1 червня. Після Другої світової війни, коли проблеми здоров’я та благополуччя дітей були як ніколи актуальними, у 1949 році в Парижі відбувся конгрес жінок, на якому прозвучала клятва про постійну боротьбу за мир як єдину гарантію щастя дітей. 1 червня 1950 року відбувся перший Міжнародний день захисту дітей, який і понині святкується у більшості країн світу.
Цікаво, що у Міжнародного дня захисту дітей є навіть свій прапор. На зеленому фоні, що символізує ріст, гармонію, свіжість і родючість, навколо знака Землі розміщені стилізовані фігурки червоного, жовтого, синього, білого і чорного кольорів. Ці людські фігурки символізують різноманіття і терпимість, а знак Землі – символ нашої спільної домівки.
Цікавим і показовим є те, що з цього приводу думають самі діти. Не претендуючи на об’єктивність, ми провели міні-опитування серед дітлахів одного з чернігівських дитсадочків. Узагальненими відповідями ділимося на сторінках газети.
– Що таке День захисту дітей?
Це день, коли татусі захищають своїх дітей; в цей день батьки борються зі злом. Діти розуміють, що захищати їх повинні постійно, але в цей день – дуже-дуже сильно.
– Від чого треба захищати дітей?
На їхню думку, захищати їх слід від страхів, які у них є; або варто берегти від кіднеперів («щоб не вкрали»); від зла; від снів, страшилок; від машин на дорозі; від електричного струму; навіть від Росії і війни, щоб ніколи не бачити її, як їхні батьки. Але по телевізору можна, бо там неправда. Отже, дошкільнята чітко реагують на суспільні проблеми і потребують як індивідуальної турботи, так і глобального вирішення конфлікту з Росією, щоб бути щасливими.
–Хто такий захисник?
Майже всі діти впевнені, що це тато, братик чи дідусь. Деякі діти вбачають захисників у військових або міліції (чи то поліції). А були й такі, для яких захисник – це собака. Київ повинен захищати нас від Росії (знову ж таки політичні чвари не перестають зникати з вуст навіть маленьких дітей). Але малюки запевняли мене, що коли всі військові повернуться з війни, то і буде спокій.
– Який він, твій захисник?
Сміливий, сильний, мужній.
– Чим він захищає?
Пістолетом, кулеметом, гарматою, ножем і навіть луком.
* * *
Такими строкатими і неочікуваними були дитячі міркування. Але ми, дорослі, повинні пам’ятати, що День захисту дітей – це не тільки веселе, яскраве, цікаве свято, а й можливість нагадати суспільству про необхідність захисту прав дітей, вирішення нагальних проблем життя і розвитку дитини, яких щороку, на жаль, стає дедалі більше. Шкода, що наша влада згадує про них лишень один раз на рік.
Однією з нагальних проблем Чернігова є хронічна нестача дитячих садочків, які були в останні два десятиліття бездумно і безгосподарно роздані в експлуатацію різним установам і фірмам. Тепер городяни відчувають гостру нестачу місць у дошкільних дитячих закладах, а садки, які функціонують, значно перевантажені. Нові дитячі дошкільні комплекси, на жаль, не будуються. Може, хоч напередодні свята захисту дітей громаді слід спитати у відповідальних можновладців про конкретні дії у вирішенні цієї проблеми?
Катерина ТВЕРЕЗОВСЬКА
Витяг із Декларації про права дитини:
– право на ім’я і громадянство;
– право на здорове зростання і розвиток;
– право на відповідне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування;
– дитині, яка є особливою у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її стан;
– право зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків;
– право на здобуття початкової освіти, яка має бути безкоштовною і обов'язковою;
– право на першочерговий захист і допомогу;
– право на захист від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості і експлуатації;
– право на захист від расизму, релігійної чи будь-якої іншої дискримінації.
