«Наші люди всюди»
Одну з груп таких доброчинних людей очолює в Ніжині Тамара Михайлівна Стратілат. У цей надто важкий для України час вони займаються благодійною діяльністю, про яку добре відомо й Бобровицькій громаді. Неодноразово тут побувала й сама Тамара Михайлівна, особисто вивчала потреби громади в найнеобхіднішій допомозі, зокрема й для оснащення базової лікарні.
Генеральний директор медичного закладу Костянтин П’ятковський розповів передусім про привезений благодійниками групи Тамари Михайлівни потужний електробезперебійник на 35 кВт, котрий здатний підтримувати роботу всіх приладів операційної протягом 30 хвилин в разі аварійного відключення стаціонарного електропостачання. Причому переключення на безперебійник відбувається автоматично, без найменшого спаду напруги. Прилад підтримує електроживлення і дає можливість лікарні оперативно перейти на власне електропостачання від генераторів.
Генеральному директору Костянтину Олександровичу, фаховому хірургу, доводилося під час операції відчути неоціниму роботу цього безперебійника.
– Колектив нашої лікарні безмежно вдячний Тамарі Михайлівні за цей прилад, – розповів Костянтин П’ятковський. – Ще її благодійний фонд поставив нам оснащення для кухні лікарні на 38 тисяч євро. Спонсора вона знайшла у Швеції, власника мережі ресторанів, звати його Матс. Працівники кухні одержали спеціальну шафу, в якій можна готувати харчі для хворих навіть на пару. Ще ніколи в нас не було такого столу для м’яса, такої електросковорідки на 70 котлет, такого міксера та іншого оснащення, яке тепер маємо. Кошти на продукти виділяє Бобровицька міськрада. На стаціонарі лікуються, буває, від 150 до 190 хворих.
Генеральний директор похвалився, що керівництво Бобровицької громади спільно з дирекцією лікарні розробляють плани осучаснення операційної зали аж до європейських стандартів, перемовини з німецькими спонсорами ведуть вже добре відомі Бобровиці Микола Звєрєв й Ірина Коломієць, долучаються до них і керівники громади. В планах також – оснащення сучасної баклабораторії, сподіваються на допомогу і з місцевого бюджету, який значно наповнило товариство «Земля і воля». Ця лабораторія зможе приймати замовлення й від інших довколишніх лікарень.
У лікарні працюють п’ять хірургів, найскладніші операції робить генеральний директор Костянтин Олександрович. На базі лікарні проходять інтернатуру дві випускниці медичного закладу, майбутні хірурги. Набувають практичного досвіду молоді лікарі й інших фахів. Але є й вакансії.
Керівник базового медичного закладу задоволений, що у Бобровицькій громаді вирішення проблем лікарні – у пріоритеті, але найважчим є житлове питання. Та й воно не безнадійне. Отже, у Бобровицької опорної є майбутнє. Недарма ж тільки за останні воєнні місяці он скільки медичного оснащення надійшло в Бобровицю за спонсорські кошти Німеччини, Швеції та ряду інших європейських країн. Відчутна допомога й від товариства «Земля і воля», і вона не припиняється. Бо здавна існує народна мудрість: допомагають передусім тим, хто й сам не чекає манни з неба, а рукава закачує й мізки вмикає.
Григорій ВОЙТОК