На які книжки влада дасть 100 тисяч?
Три місяці комісія з питань підтримки місцевого книговидання вивчала рукописи, які були подані на конкурс у рамках обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини на 2016–2020 роки.
Рукописи, визнані найкращими, мали бути включені до видавничого плану на 2016 рік та надруковані без жодної оплати з боку авторів. На реалізацію цього заходу в обласному бюджеті у поточному році передбачено 100 тисяч гривень.
І от нарешті вчора було сформовано видавничий план та оголошено п’ятірку книг, які стовідсотково цьогоріч побачать світ.
Ось вони, переможці:
— «Плавба», автор — Микола Адаменко, літературно-художнє видання (поезія);
— «Чубарейко небо оре», автор — Володимир Сапон, літературно-художнє видання (збірка щоденникової прози);
— «Антологія творів лауреатів премії імені М. Коцюбинського. Проза»,упорядники — Ігор Коцюбинський, Наталія Коцюбинська, Ольга Єрмоленко; тексти — різні автори — літературно-художнє видання (антологія прозових творів);
— «Чернігівська старовина», упорядники — Олександр Коваленко, Андрій Курданов, Олександр Рахно; тексти — Василь Хижняков — наукове видання (збірка наукових праць);
— «Неси зірку», автор — Олексій Маслов, літературно-художнє видання (збірка віршів).
Втім, як легко було членам комісії визначитися з фаворитами та якими критеріями відбору вони послуговувалися?
Варто зауважити, що в минулі роки до складу такого собі журі входили здебільшого чиновники та науковці. Цьогоріч у відборі книг виявили бажання взяти участь і представники громадськості та журналісти.
Юлія Ковтун, журналіст інформаційного порталу «Pro.cn.ua»: Для мене, як і більшості членів комісії, єдиний переможець так і не визначився. Причина досить проста — не можна однозначно обрати щось одне з-поміж зразків краєзнавчої, наукової та художньої літератури.
Та варто зауважити, що у кожному зі стилів я для себе обрала лідера. Приємним відкриттям для мене стали мої ж колеги: дуже легко і захопливо читати Павла Солодовника, а після прочитання віршів Олексія Маслова ніяка інша поезія уже «не йшла».
Одним з критеріїв був, як не дивно, мотиваційний лист автора. Адже важливо, як автор сам аргументує своє творіння. Були зразки, коли основним доказом було щось типу «це моя дитяча мрія», а були настільки інтригуючі, що з авторами схотілося познайомитися, як от із авторкою «Відьми у медалях».
Станіслав Пономаревський, професор кафедри педагогіки, дошкільної та початкової освіти Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського:
Можу сказати, що фахово та дуже цікаво подано важливу історичну інформацію у науковому виданні — збірник документів та матеріалів «У роки неволі». У ньому йдеться про події, що не оминули і мою родину: примусове вивезення, перебування на примусових роботах у Німеччині під час Другої світової війни жителів Чернігівщини та їх репатріації.
Рекомендував би до прочитання і «Антологію творів лауреатів премії імені М. Коцюбинського». Адже як можна оминути доробок таких знаних та талановитих письменників як Юрій Мушкетик, Михайло Слабошпицький, Валерій Шевчук та інші.
Приємно вразили вірші Маслова — це і є справжня сучасна поезія. Заслуговує на підвищену увагу і література для дітей. Адже влучних і адаптованих текстів для малечі зараз ну дуже мало.
Цікаво читати і доробки самих дітей.
Секретар комісії, начальник відділу співпраці зі ЗМІ Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Валерій Сорокін: З художньої літератури мені найбільше сподобалися збірка «Стріла» Петра Антоненка, «Чернігівський beau mond…» Людмили Студьонової, поезії Олексія Маслова. З наукових видань — збірник документів «У роки неволі» та «Чернігівська старовина». Але я б не називав їх «фаворитами» — це просто твори, що особисто мені читати було найцікавіше. Загалом же об’єктивно якісних і значимих рукописів на конкурсі було значно більше.
Щодо формату конкурсу Валерій Володимирович зауважив: Нинішній формат відбору рукописів і голосування ми розробляли і виносили на обговорення у поточному році. Логічно, що комісію і мене як секретаря він влаштовує, і побажання поки що стосуються хіба технічних, організаційних дрібниць.
Інша справа — і про це сьогодні говорили також і інші члени комісії — що на конкурс подають чимало загалом гарних творів, які програють у конкуренції, бо потребують певного літературного редагування, правки, художнього оформлення.
Було б добре, якби творчі спілки чи загалом ентузіасти, волонтери від літератури допомагали б авторам з такими речами перед подачею рукописів на конкурс.
Взагалі ідеально було б, якби на конкурс подавалися виключно готові, відредаговані та відкоректовані оригінал-макети творів. Але, на жаль, чимало авторів просто не мають змоги підготувати такі макети, оплатити відповідну роботу. То ж поки що ми не запроваджуємо такий принцип під час прийому рукописів на конкурс.
Секретар комісії продовжить роботу з авторами. Найперше — усіх конкурсантів треба поінформувати про результати засідання.
Примітно, що закупівлю послуг з підготовки та випуску в світ книг-переможців попередньо планується здійснити через систему електронних закупівель ProZorro. Це хоч і є зразком демократичності, втім таким чинок гроші можуть піти друкарям інших регіонів, якщо вони запропонують більш вигідні умови на відмінну від місцевих видавців.
Джерело: Час Чернігівський
