На Ніжинщині газифікують ще два села
Питання підведення газу до сіл Черняхівка та Бурківка Ніжинського району не вирішувалося тривалий час. Та в цьому році врешті-решт зрушило з місця. Будівництво підвідного газопроводу до згаданих сіл взяла на себе держава. А от внутрішні газорозподільні мережі мешканці населених пунктів проводять за власний рахунок. Грошей треба немало аби бажане тепло з’явилося в оселях селян – сім з половиною тисяч з кожного двору.
«На сьогоднішній день у нас виконано 85 % планових робіт, - розповідає сільський голова Черняхівки Дмитро Суров. - До кінця року плануємо вже грітися газом, який нам обіцяють подати в основну трубу, як тільки закінчаться всі роботи. Ми створили газовий кооператив, який нараховує 130 людей. У Бурківці він у межах 83 чоловік. На жаль, не всі можуть дозволити собі провести газове опалення. Старенькі одинокі люди й надалі будуть заготовляти дрова, адже, щоб отримати бажане газове опалення з одного двору треба сплатити сім з половиною тисяч гривень. Значні кошти. Тому з 420 дворів Черняхівки лише 130 поки що згодилися на підведення газу».
Загалом село Черняхівка живе досить непогано. Правда не завдяки процвітаючому господарству як раніше, а за рахунок податків, які сплачують орендарі за користування людськими паями. З цих коштів лише за останній рік вдалося вирішити низку проблем.
«Основний наш інвестор – Ніжинські аграрні інвестиції, - продовжує Дмитро Матвійович. - Проте частину земель орендує СТОВ «Дружба-Нова». Обидві компанії сплачуть податки за користування землею. Це і є левова частка нашого бюджету. За останній рік за ці кошти вдалося відремонтувати садочок, оновити зовнішній фасад сільського будинку культури і провести опалення до спортивної зали школи. Пішло понад сто десять тисяч гривень. Роботи звісно ще вистачає, але те, що якісь зрушень є – не може не радувати».
Одне лишень турбує сільського голову: інвестори, коли заходили в село обіцяли людям робочі місця. Проте чомусь солодкі обіцянки зависли у повітрі.
«Орендарі на сходках села обіцяли нашим селянам працевлаштування і допомогу на поховання. На жаль, поки що слова розходяться з ділом. А робота для селян – це головне. У нас крім магазинів, школи та садочку немає де і якусь копійку заробити. Тому багато черняхівців їздять у Ніжин, Київ на роботу. А хотілося б, щоб рідне село давало людям роботу», - підсумував пан Суров.
Сніжана БОЖОК, фото автора
