ТВОРЧІСТЬ
Мистецтво з відходів
Майстриня-самоучка
Художньо-мистецькі твори із пластику є досить популярним явищем за кордоном. Відома американська художниця Мері Еллен Крото навіть створила свій автопортрет із пластикових кришок, продемонструвавши світу, що витвір мистецтва можна створити з будь-якого підручного матеріалу.
Надія Стрішна дещо скромніша за відому американку, та й художніх інститутів не закінчувала. Все життя жінка прогарувала у місцевому господарстві, аж доки її не скоротили.
Наші невтомні жінки без роботи сидіти не звикли, тож почала Надія Іванівна нашукувати й собі якесь практичне заняття. А тут якраз на курятнику фарба облупилася.
«Спробувала я пластиковими кришечками картину зліпити – і вийшло», – пригадує Надія Стрішна.
Прикрашала курятник жінка з допомогою молотка та цвяхів. Перш як приступити до роботи, Надія Іванівна розсортувала та помила кришечки. Результат настільки сподобався майстрині, що вона вирішила не зупинятися на досягнутому і продовжила збирати кришечки. «Картини» на фасаді та господарських спорудах у дворі нагадують схеми для вишивки хрестом. Коли сусіди дізналися про це захоплення, то почали приносити Надії Стрішній матеріал для творчості з усіх закутків села.
За словами майстрині, це нетрадиційне мистецтво, як і будь-який інший творчий процес, потребує сконцентрованості та терпіння.
«Коли ми почали торгувати вдома одягом, багато односельців зацікавилися моїми виробами і пробували й собі зробити щось подібне, але швидко кидали заняття, бо воно потребує багато терпіння та вільного часу, – пояснює Надія Іванівна. – Тож на село я одна така».
Перший посол Королівства Норвегії був вражений
З подвір’ям Надії Стрішної пов’язана ще одна цікава історія. Чи може хто собі уявити, щоб до звичайної сільської пенсіонерки завітав перший в історії незалежної України посол Норвегії? Ще й не просто завітав, а був вражений талантом майстрині-самоучки.
Справа в тому, що у Кинашівці орендує та обробляє селянські паї ПП «Артанія-Агро», одним із засновників якого є норвежець Хель Магнус Нолан. Минулого літа він привіз на Борзнянщину свого земляка і друга – Ойвінда Нордслеттена – першого посла Королівства Норвегії в Україні. Норвежці були вражені від усього побаченого – природи, землі, врожаїв і людей.
«Перше, що він спитав, коли зайшов на подвір’я, це яку воду ми п’ємо, – пригадує Надія Стрішна. – Коли я сказала, що з власної криниці, то посол почав пити воду прямісінько з відра, розповідаючи про те, що в житті не пив нічого смачнішого».
До речі, Ойвінд Нордслеттен досконало володіє 16-ма мовами, знає і українську. За словами Надії Іванівни, посол поцікавився, як місцеві мешканці ставляться до свого північного сусіда – Росії. Коли ж посол отримав негативну відповідь, то був ще більше задоволений українцями.
Вдосталь намилувавшись витворами місцевої майстрині та напившись води, колишній дипломат поїхав, так і не почувши про того, хто ж востаннє чистив криницю зі смачною водою. Покійний чоловік Надії Стрішної Олексій Єстаф’євич був майстром на всі руки і навіть у поважному 70-річному віці чистив від намулу людські колодязі. Завдяки його невтомним рукам їхні з Надією Іванівною діти, онуки та правнуки п’ють чисту, мов сльоза, джерельну воду. Самі п’ють і послів пригощають!
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
