Латифундисти потруїли селянські городи і сади
У СТОВ «Дружба-Нова» свою вину заперечують. Агрономи агрохолдингу приписують рослинам різноманітні болячки. Разом із тим, науковці не мають ані найменшого сумніву в тому, що селянська городина постраждала з вини орендарів. Інвесторів із «Дружби-Нової» селяни називають, м’яко кажучи, недобросовісними і всерйоз побоюються, аби ті не побудували в селі ще й склад для хімічних речовин. Говорити ж хоча б про найменшу компенсацію за завдані збитки з представниками корпорації марно. Селяни стверджують: латифундисти настільки скупі, що навіть покійників ховають у рахунок соціальної угоди.
Отрута прийшла з туманом
При в’їзді в Хороше Озеро у повітрі відчуваєш своєрідний запах. Майже на всіх деревах листя вкрите білими плямами.
На переконання сільського голови Хорошого Озера Миколи Радевича, плями на рослинах – наслідок обробітку пестицидами соняшника на полях, які орендує агрофірма «Дружба-Нова».
«Зранку до мене почали приходити люди і запитувати, що воно таке, – пригадує Микола Іванович. – Я почав заспокоювати, що то сезонне, але коли глянув на свою люцерну, то зрозумів, що тут щось не те. Та й городина біля хати вся у плямах».
Подібна біда – у всіх хорошеозерців. У тих, хто посіяв сидерати, наприклад, гірчицю, почало всихати коріння рослин.
Після такої авіаобробки старенькі мешканці Хорошого Озера скаржаться на погане самопочуття.
Пенсіонер Микола Романенко два дні не виходив з хати. Чоловік нарікає на загальну слабкість, задуху та кашель.
«Хоча б попередили, що будуть кропити поля, – скаржиться Микола Олександрович. – Ми з бабою після їхнього обробітку тепер боїмося хоч щось їсти з саду. Навіть яблуко зірвати страшно».
У селі вся городина вражена пестицидами. Така біда у кожному дворі.
«Їхні агрономи подивилися на ураження і сказали, що то не через пестициди, – розповідає сільський голова. – Почали вигадувати якісь болячки у рослин. Якщо це через хвороби, то чому одночасно рослини уражені по всьому селу?».
Селяни висувають власну версію події. На думку більшості хорошеозерців, плями на городині, кущах та деревах вискочили через порушення технології обробітку пестицидами. Адже обробляти поля хімікатами за високої вологості повітря категорично заборонено. Через порушення технології хмара туману понесла отруту за вітром. Хімія впала не лише на рослинність хорошеозерців, але і сиволожців. У Сиволожі селянські землі орендує інший агрохолдинг – група компаній «Агротрейд». Ті свої поля пестицидами не обробляли. Відтак, сиволожці теж кивають на «Дружбу-Нову».
Згідно з нормами, авіаобробка полів дозволяється не ближче, аніж за кілометр від села.
Представники агрофірми показували сільському голові скріншоти польотів, виходячи з яких, літак все-таки пролітав над промисловою зоною. Одначе хімічних препаратів він не скидав.
«Люди кажуть, що бачили, як літак розвернувся, але навіть якщо це так, то хімія лише б уразила якусь частину села, а так постраждали всі», – продовжує Микола Радевич.
Один із провідних аграрних фахівців країни, кандидат біологічних наук, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України (очолював кафедру фітопатології) Іван Марков переконаний, що рослини постраждали внаслідок дії хімічних речовин.
Іван Лукич періодично навідується до рідні в Хороше Озеро, тож на власні очі бачив стан ураження рослин.
Довести вину агрохолдингу надзвичайно важко. Перш за все, для цього потрібна воля керівництва району. Сільська ж рада неспроможна оплатити проведення фахової експертизи.
Селяни просять про експертизу
Користуючись юридичною безграмотністю населення та його страхом перед владою й багатими, нездатністю змагатись в «непідкупних» судах, капіталісти-латифундисти, які ховаються поза спинами юристів, вільно орендують земельні ділянки за безцінь. У Хорошому Озері навіть не залишилося нерозораної польової дороги. Що вже казати про нецільове використання землі? Землі, відведені під пасовиська, давно перетворилися на орні. Зрозуміло, що нормативно-грошова оцінка пасовиськ значно нижча за орні землі. Відтак, агрохолдинг дурить не лише селян, недоплачуючи їм орендної плати, але і державу.
Про соціальну відповідальність «Дружби-Нової» годі і говорити. Фактично агрохолдинг обробляє близько 2800 гектарів землі, одначе «живих» грошей село зроду-віку не бачило. Навіть давно застаріла соціальна угода, згідно з якою сільський бюджет має отримувати 50 гривень із кожного орендованого гектара (а це майже 140 тисяч гривень), не діє. Латифундисти розплачуються з людьми послугами, через тристоронню соціальну угоду. Розчистка доріг від снігу, допомога учасникам бойових дій, навіть поховання та поїздки на футбол місцевої команди – все в рахунок соціальної угоди!
Ось лише один приклад, який свідчить про «вміння тримати слово» орендарями. Так, коли представники агрофірми востаннє переукладали договори з селянами, то обіцяли повернути у власність громади пилораму, олійницю, установку для помелу зерна ДКУ, вантажний автомобіль для поховань та трактор. Це майно під час розпаювання було оцінене в копійки. Та замість того, щоб сприяти створенню нових робочих місць, латифундисти зажадали за знецінене майно захмарні, як для села, суми. Наприклад, оцінена під час розпаювання в нуль гривень нуль копійок олійниця тепер уже коштує понад 20 тисяч гривень. Подібна історія з рештою майна, що мало б відійти громаді. Аби розплатитися з новими хазяями за розпайоване майно, сільський бюджет має забути на три найближчі роки про соціальну угоду, нехай навіть таку погану, що існує нині.
Земельні магнати настільки набридли місцевим селянам, що вони кілька разів підіймали бунт. Востаннє хорошеозерці не дозволили «Дружбі-Новій» переробити колишню колгоспну контору в гуртожиток. Наразі ж найбільш активні з селян збирають підписи під зверненням до виконуючого обов’язки голови Борзнянської райдержадміністрації Віктора Бондаренка з вимогами не допустити надання дозволів на викид шкідливих речовин. Хорошеозерці бояться, що агрохолдинг побудує в селі склад хімічних речовин.
Разом із тим, ще донедавна зелені квітучі соняшники на полях агрохолдингу після скроплення почорніли і, вочевидь, готові до збору врожаю. А от селяни підраховують збитки і вимагають створити при райдержадміністрації спеціальну комісію, до якої б увійшли спеціалісти та представники органів місцевого самоврядування. Минуло півтора тижні, а експерти і досі не взяли з місця події зразки ґрунту та рослин, щоб перевірити їх на вміст отрутохімікатів. Люди досі не знають, чи можна їсти овочі і фрукти, на які потрапила хімія, та пити воду з криниць.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
