Крути: Міфів багато, а фактів – замало

 

«Здається, недалеко будемо від правди, коли скажемо, що ні одна культурна нація не є така байдужа до своєї традиції і до своєї історії, як українська», – писав у десяту річницю бою біля станції Крути львівянин Антін Крезуб, згадуючи слова на цю ж тему, актуальну століттями, козацького літописця Самійла Величка.

Олена Любовець

Добродій Крезуб дорікав тодішній інтелігенції, як свого часу Самійло Величко – писарям. І ось, зокрема й про те ж саме, вже у 96-ту річницю бою під Крутами говорила Олена Любовець – керівник колективу впорядників нової збірки матеріалів, присвяченої тим давнім подіям – книги «Бій під Крутами в національній памяті».

– До нас дійшло дуже мало свідчень. Офіційних документів як таких майже нема. Принаймні, вони не виявлені. Є переважно спогади очевидців, але вони, буває, суперечать один одному, – сказала Олена Любовець. – Тому відмінність нашої збірки від кількох попередніх – в намаганні максимально беземоційно і показати добровільне рішення студентів, і відтворити перебіг бою та співвідношення сил. Ми намагалися прослідкувати, яким чином формувався культ героїв бою під Крутами, чому саме той героїчний вчинок став певним символом.

 

Відозва

Товариші студенти! Вже багато Ваших товаришів стало в ряди борців за рідний край з зброєю в руках (бо час для слів вже минув - настала пора взятись активно до діла). Тому й нагадуємо ще раз, що черга за Вами: негайно вступайте до 1-го куріня січових стрільців, щоб іти на підмогу тим, що вже пішли – хай ніхто не зможе нас дорікати, що ми тільки горді на словах, що ми байдужі до рідної справи!

Запис приймається в 1-й Українській військовій школі (Б. Константинівська) на Печерську та в вестібюлі Центр. Ради.

Організаційний комітет та У. фракція ун. Св. Волод[имира].
Газети «Нова Рада», «Робітнича газета», 16 січня 1918

Цікава думка головної упорядниці, висловлена усно під час презентації книги в Чернігові 20 січня. Коли батьки загиблих юнкерів, студентів, гімназистів почали ставити запитання, Голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський (його портрет зображено на купюрі 50 гривень) звернув увагу саме на вшанування пам’яті полеглих. І, таким чином, заклав перші камінчики культу.

Однак про суто документальний, науковий бік справи неначе забули. Навіть відтворення переліку імен безпосередніх учасників бою досі залишається однією з основних проблем дослідників. Не співпадають між собою списки, друковані в ті роки. Є різна кількість учасників і розстріляних, різні написання імен. У книзі – список з 96-ти імен.

 

Оголошення родини Соколовських про розшук сина Андрія,
котрий пропав безвісти в бою під Крутами

Батьки прохають повідомити по адресі - Київ, Фундукл[еївська] 61-1 в подробицях про все, що відомо за сина їх Андрія Соколовського, учня VI кл. 2-ої української гімназії, який без вісти загинув у бою на станції Крути 16-го січня ц. р. і прохають, коли він живий, допомогти йому чим можна. Видатки будуть повернені.

Газета «Нова Рада». - 1918. - 3 березня (18 лютого)

 

Зате існує міф про 300 студентів за аналогією зі спартанцями. Його породило озвучене ще під час поховання полеглих під Крутами їх порівняння із учасниками битви під Фермопілами 480 року до н. е. Ця красива паралель перекочувала до публіцистики і… почала своє життя. Теж дуже красивими є слова про героїчний опір студентів, проте прийняли на себе перший удар саме юнкери і тримали наступаючі війська зо п’ять годин.

Втім, залишаю в спокої міфі й легенди. Можливо, інші з них знайдуть і розкриють нинішні студенти, обравши для своїх робіт тематику, пов’язану з подіями на станції Крути в 1918 році.

На тлі нестачі, точніше, відсутності джерел документальних, збірка надає масу публікацій преси. Тож читач або ж дослідник може, чи то пак навіть змушений буде змалювати атмосферу навколо тих подій, виходячи з власного розуміння. Спиратися на оцінки авторів не вийде.

 

Донесення М. Муравйова в Раду
Народних Комісарів І В. Антонову-Овсієнку
про розгром військ Центральної Ради під ст. Крути

17 січня 1918р.                                         ст. Бахмач. 1 час. 45 мин.

После двухдневного боя 1 революционная армия Егорова, при поддержке 2-й армии Берзина у ст. Круты разбила контрреволюционные войска Рады, предводимые самим Петлюрой. Петроградская Красная гвардия, выборгская и московская гвардия вынесли почти одни весь бой на своих плечах. Войска Петлюры во время боя насильно пустили поезд с безоружными солдатами с фронта навстречу наступавшим революционным войскам и открыли по несчастным артиллерийский огонь. Войска Рады состояли из батальонов офицеров, юнкеров и студентов, которые, помимо сделанного зверства с возвращающимися с фронта солдатами, избивали сестер милосердия, попавших во время боя к ним в руки. Иду на Киев. Крестьяне восторженно встречают революционные войска.

Главнокомандующий фронтом Муравьев.

 

– Книга, на жаль, видавалася в екстремальних умовах, коли бюджет інституту був давно розписаний. Будемо піднімати питання про те, щоб Верховна Рада допомогла нам випустити її належним накладом, – зазначив під час презентації Валерій Солдатенко, директор Українського інституту національної пам’яті.

Тому збірка «Бій під Крутами в національній пам’яті» видана накладом поки що всього лиш… сто примірників. З них 25 надані Чернігівській облдержадміністрації і будуть передані бібліотекам. Згодом можливе також оприлюднення збірки в електронному вигляді.

 

Сергій СТУК, фото автора

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"