Коли відчиняються двері в Слобідському клубі?

Сьогодні питання розвитку культури на селі, на жаль, в більшості сільських рад стоїть далеко не першому місці. Сільські клуби та бібліотеки, які мали б працювати щоденно, зазвичай зачинені і відчиняють свої двері лишень для дискотек по п’ятницях та суботах. І ще на великі свята, як-от День села. В інші дні потрапити до клубу – зась. А що вже казати про гуртки для дітей, які теоретично повинні були б бути… Тут усе залежить від завідуючих цими закладами та керівництва населених пунктів. Там, де зацікавлені в культурному розвитку селян, в тому, щоб молодь не спивалася під парканами, ситуація зовсім інша. І не має значення, повну ставку платять працівнику сільської культурної установи чи частину, – він зобов’язаний виконувати свою роботу на совість.

 

До редакції звернулися жителі села Слобідка Талалаївського району. Скаржаться, що у них сільський клуб та бібліотека завжди на замку, хоча на дверях висить табличка з чітким графіком роботи. Неодноразово порушували це питання на зборах, зверталися до голови сільської ради, до завідуючого відділом культури Талалаївської районної адміністрації, та марно.

«Начальник районного відділу культури Сергій Копилов пояснив, що все залежить від завідувача будинку культури і голови сільської ради, – каже житель села Слобідка, місцевий активіст Павло Кочерженко. – І що в районі вже майже немає сіл, де б будинок культури і бібліотека працювали на повну потужність - з гуртками, колективами художньої самодіяльності. Я живу в цьому селі і хочу, щоб завідуюча клубом і бібліотекою виконувала свої обов’язки, а не просто «числилася» на роботі. Хочу, щоб місцева влада звертала увагу і на жителів малих сіл. Адже маємо на це право. До прикладу, будинок культури в Старій Талалаївці діє щодня. У них є і гуртки, і декілька вокальних ансамблів, і завідуюча там на повну ставку працює. А для нас немає грошей, ну і, напевно, бажання. Хоча в нашому клубі є більярд, тенісний стіл – чому б не відкривати його, щоб молодь могла з користю провести свій вільний час? Мені говорять, що село, тим паче таке невелике, як наше, – це не місто, що я не так давно переїхав зі столиці і надто багато вимагаю. Але чому ми не можемо зробити так, щоб людям жилося нічим ні гірше, ніж в місті?».

 

«Хто в той клуб ходить?»

Не погоджується з позицією активіста голова Староталалаївської сільської ради, до складу якої входить село Слобідка, Василь Покришка. Він запевняє, що завідуюча клубом не може працювати з ранку до вечора на 0,25 ставки. Та й взагалі в селі, де переважно  пенсіонери, відвідувати гуртки нікому.

«Чоловік, який до вас звернувся, переїхав до Слобідки декілька років тому з Києва, – розповів Василь Петрович. – Хоче, щоб в селі все було, як у місті. Та це нереально. Адже Тетяна Савченко завідує  і бібліотекою, і будинком культури, а отримує лише чверть ставки (а ще стільки ж за прибиральницю – Авт.). Дати повну ставку поки що не можемо. Нині культура фінансується наполовину з районом, а вже в наступному році на плечі нашої сільської ради культура ляже повністю. У нашій громаді декілька сіл, тому і бюджет розділяємо відповідно. Якщо в Старій Талалаївці 700 жителів, а в Слобідці - 167 (більшість – люди пенсійного віку), то зрозуміло, що і розмір виділених коштів буде відповідним. Хто прийде в той клуб вдень? Чи хто відвідуватиме ті гуртки, якщо в селі лише 26 дітей шкільного віку? У вихідні молодь приходить увечері на дискотеку, грають в теніс, більярд. Ми й так намагаємося тримати клуб у належному стані. Не так давно поміняли вікна, замінили двері, щороку закуповуємо дрова. На території нашої сільської ради працюють декілька сільських господарств. Вони щороку платять по 50 гривень за кожний оброблений гектар до фонду Тігіпка, а вже фонд перераховує їх нам. Виходить 85 тисяч гривень за рік. Намагаємося ці гроші вкладати в соціальну сферу. У цьому році за них купили і встановили твердопаливний котел в Слобідському будинку культури, зробили невеликий косметичний ремонт».

 

«На чверть ставки гуртків не організуєш»

Інша позиція у завідуючої Слобідським будинком культури Тетяни Савченко. Вона не розуміє, які претензії до неї можуть висувати селяни, коли, як сама стверджує, працює чітко за графіком.

«Двері в клубі і бібліотеці відкриті щодня, – каже вона. – Сьогодні, наприклад, ми провели загальні збори села. Мої робочі години – у середу та четвер з 10 ранку до 12, а в суботу й неділю – з 21.00 до 23.00. У нас свій музичний центр, на дискотеку приїздить багато молоді з інших сіл. Готуємо і проводимо концерти майже до всіх великих свят. Особливо гучно відзначаємо День села. Які можуть бути до мене претензії за гуртки? Я ж працюю лишень на 0,25 ставки!»

Та от у Талалаївському відділі культури вважають, що Тетяна Василівна зобов’язана організовувати роботу гуртків. Щороку сільські будинки культури мають звітувати про свою роботу. Слобідський теж звітує, але рівень тієї звітності дуже низький.

«Про ситуацію, яка склалася в селі Слобідка з роботою місцевого клубу-бібліотеки, знаємо, – розповідає виконуюча обов’язки завідувача сектором культури і туризму в Талалаївському районі Валентина Кравчук. – До відділу культури зверталися жителі Слобідки зі скаргою, що завклубом не виходить на роботу в робочий час. Ми виїздили туди з перевіркою, але в день нашого приїзду її на робочому місці не застали. І це не єдиний недолік у роботі Тетяни Савченко. Та ми не можемо звільняти чи приймати на роботу завідувачів сільських будинків культури і бібліотек. Це робота місцевих рад, безпосередньо сільського голови. Звичайно, наш відділ культури подав рекомендації на ім’я сільського голови Старої Талалаївки щодо роботи клубу-бібліотеки в селі Слобідка і його завідуючої. Це все, що ми можемо зробити. Сільський голова характеризує цю людину позитивно і пообіцяв провести з нею роз’яснювальну роботу. Стосовно ж гуртків, то вона не тільки може, але й повинна це робити, це входить в її посадові обов’язки! І не має значення, повна ставка у неї чи половина, чи четвертина. У нас щороку в районі відбуваються звітні виступи художньої самодіяльності всіх сільських будинків культури. Слобідський теж бере участь, але його рівень низький. Наскільки мені відомо, цього року в тому клубі значно покращилася матеріальна база, новий котел встановили, тому говорити про те, що умови не дозволяють щось робити, недоречно. Та й на роботу ходити в робочі години потрібно».

Марія ПУЧИНЕЦЬ,

фото Павла КОЧЕРЖЕНКА

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"