ЗАПИТАННЯ
Китайські гроші «накривають» Чернігівщину
58 мільйонів доларів упродовж 5 років інвестує в Чернігівській області китайсько-українська аграрна компанія «Фанда». Гроші підуть на реалізацію проекту з рослинництва та тваринництва на базі двох підприємств Корюківського району.
Що на папері
Автори проекту запевняють, що в разі його реалізації регіон може отримати близько півтора тисяч робочих місць.
В проекті передбачається 4 етапи: будівництво агрофірми з вирощування зернових культур та кормових трав ($17,5 млн.), реконструкція та розширення свинокомплексу потужністю 50 тисяч голів на рік ($12,5 млн.), створення чотирьох комплексів для вирощування великої рогатої худоби на 5 тисяч голів кожен ($25 млн.), тепличного комплексу для вирощування овочів площею 12 га з блоком для їх переробки ($2,5 млн.).
Об’єкти будуть створені на базі двох сільськогосподарських підприємств: ВСК ім. Горького (м. Корюківка) та ПСП «Злагода» (с. Наумівка, Корюківський район).
Чому саме там? Представники китайської сторони, які вже майже рік проживають у Наумівці, чітко не пояснюють. А директор ПСП «Злагода» Віталій Топтун говорить, що китайці об’їздили та вивчили сільгосппідприємства області і вирішили зупинитися саме на двох корюківських.
Дженджоу – Корюківка – Лімассол
Однак все може бути набагато простіше. Річ у тім, що ВСК ім. Горького та ПСП «Злагода» належать групі компаній «Дара груп», яка, у свою чергу, разом з китайською промисловою корпорацією і утворили минулого року китайсько-українську аграрну компанію «Фанда». Було б дивним, якби українська компанія, що має власні сільгосппідприємства, залучала б іноземні інвестиції не у свої виробництва, а в чиїсь інші.
Та чи справді «Дара груп» українська? Згідно Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю «Китайсько-українська аграрна компанія «Фанда» заснована минулого року компанією «Хуанфань Дістрікт Індастрі Груп Ко., ЛТД» , прописаною у місті Дженджоу китайської провінції Хенань, та компанією з обмеженою відповідальністю «Дара Систем Девелопмент Бізнес ЛТД», прописаною… на острові Кіпр у місті Лімассол.
Давид, Артур, Руслана, Адам
– Зараз компанія зареєстрована у Києві (вул. Олеся Гончара, 41, там же, де й «Дара груп», – Авт.), – говорить про «китайсько-українську» чи то пак китайсько-кіпрську компанію директор ПСП «Злагода» Віталій Топтун. – Але, коли реалізація проекту набере обертів, вони обіцяли зареєструватися у Корюківці, щоб платити податки у районний бюджет.
Президентом «Дара груп», яка з «Дара Систем Девелопмент Бізнес ЛТД» – майже одне й те ж, є уродженець Кривого Рогу, колишній депутат місцевої міської ради Едуард Самоткал. Це криворізький бізнесмен, про життя якого у 1990-ті роки в Інтернеті пишуть багато «всякого». А нині він – поважна особа, яка має благодійні фонди та допомагає людям, спорту, церкві тощо.
Незважаючи на те, що Едуард Самоткал народився у 1972 році, офіційні біографії розпочинають розповіді про його життя, починаючи з 1995 року. Де він був до того, знає тільки Інтернет: не навчався точно, бо інформація про здобуту освіту датується 2003 роком, коли Едуард Самоткал закінчив Європейський університет фінансів. Всього за рік по тому він – вже магістр Криворізького технічного університету, а через 4 роки – доктор філософії Міжрегіональної академії управління персоналом.
Чим у своїй діяльності Едуард Самоткал тільки не займався: і металургією, і добуванням руди, і постачанням мінеральних добрив у Нігерію, і медициною, і будівництвом, і багато чим ще. Зокрема, був віце-президентом Федерації регбі України.
«Дара груп» все ж таки група компаній, а не одна (Дара – ініціали дітей та дружини Самоткала: Давид, Артур, Руслана, Адам) і спеціалізується вона на гірничовидобувній, енергетичній, інвестиційній, сільськогосподарській, торговельній, науково-дослідницькій та інших сферах діяльності. Також група надає послуги в галузі хімічної промисловості, видобутку нафти і газу, транспорту та охорони здоров’я.
Дорогі корівники
І ось тепер Едуард Самоткал разом з китайськими товаришами будуть піднімати сільське господарство Корюківщини.
«Близько півтора мільйона доларів вже освоєні, – казав про долари від китайців Едуард Самоткал. – Вони пішли на реконструкцію корівників.
За словами голови ВСК ім. Горького Віктора Ющенка, більша частина проекту буде реалізована на базі ПСП «Злагода», а тому там краще і цікавитися якимись змінами-реконструкціями, бо особисто йому зараз сказати ще нічого.
Директор ПСП «Злагода» Віталій Топтун говорить, що на сьогодні у його господарстві ведеться реконструкція двох корівників (це на $1,5 млн.?), але поки ще не закінчена.
Швидкі свині
Щодо реалізації проекту в частині розведення свинарства, Віталій Топтун роз’яснює, що цикл вирощування свиней, від народження до забою, у Китаї складає всього лиш чотири (!) місяці. Секрет криється у спеціальному раціоні харчування поросят, який тримають у таємниці.
А китайські товариші, з якими вдалося поспілкуватися в Наумівці, більш стримані у строках «дозрівання» свиней. Кажуть, що про 4 місяці вперше чують, а насправді – не менше 6 місяців.
Різниця у два місяці дуже суттєва. Адже заявлені у проекті 50 тисяч свиней на рік у випадку 4-місячного дозрівання будуть розподілені на три цикли за рік, а при 6-місячному – на два цикли. Про що це говорить? Про те, що у першому випадку одночасно мають утримуватися понад 16 тисяч свиней, а у другому – 25 тисяч.
Не мають спільної думки різні сторони й щодо місця збуту продукції.
– Україна м’ясною продукцією забезпечена, – говорить Віталій Топтун. – Тому вироблене у нас м’ясо буде йти на експорт, у першу чергу до Китаю. І молоко також: у Китаї півтора мільярди населення – годувати ж потрібно.
Китайці думають інакше і говорять, що продукцію планують збувати в Україні.
Про що китайська та українська сторони говорять майже одне й те ж, так це про національний склад робочої сили. Мешканці Корюківки вже подейкують, що переважну більшість створених (у перспективі) робочих місць можуть зайняти самі ж китайці, яких будуть сотнями завозити у райцентр з терміном «ротації» у 90 днів.
Віталій Топтун каже, що від 10-15 китайських працівників (спеціалістів) нікому гірше не стане. Представник китайської компанії запевняє, що основну масу працівників планується залучатися з числа місцевих жителів.
«Ділимо» заслуги
«Завдяки цій угоді ми перевернемо інвестиційну статистику Чернігівщини, а також зможемо забезпечити місцевому населенню півтори тисячі високооплачуваних робочих місць та залучити передові технології у створення надсучасного тваринницького комплексу», – хвалився голова Держінвестпроекту Сергій Євтушенко. Також він додав, що $58 млн. – найбільша китайська інвестиція в Україну за 23 роки існування держави.
Однак, за повідомленням порталу «Капітал», близько 60% коштів в новий інвестиційний проект вкладе китайська сторона, а інші 40% – українська, що є більш логічним з боку китайців, зважаючи на непередбачуваність ситуації у нашій країні.
Отож, китайська інвестиція дійсно буде рекордною, проте чи не вдвічі меншою, ніж офіційно оголошують.
І наостанок. Чернігівська ОДА повідомляє, що китайські гроші йдуть в область завдяки департаменту інвестиційного розвитку та капітального будівництва облдержадміністрації. А перший заступник Чернігівського міського голови Микола Миргородський (людина Валерія Дубіля) говорить, що ОДА жодним чином не причетна до інвестицій з Піднебесної. Китайські гроші – справа рук дружньої йому інвестиційної компанії
– 58 мільйонів, які йдуть у Корюківку – досягнення інвестиційної групи, яка працює зі мною, – говорить пан Миргородський. – Обласна адміністрація не має до того жодного відношення.
В «сухому залишку»
Який висновок із цього всього?
Рано радіти чи заздрити, доки не буде такого:
– цілком проясниться ситуація (якщо проясниться взагалі); бо великі гроші, особливо у нашій країні, люблять тишу і темряву (до речі, китаєць чемний і начебто не проти говорити, але в розмові дуже небагатослівний і навіть замкнутий);
– стане очевидним, що кіпрсько-українська компанія не «кинула» китайську;
– хоча б кількасот мешканців Корюківщини отримають нові робочі місця;
– компанія «Фанда» зареєструється у Корюківці… і таке інше.
І головне, щоб свинина, яка, будемо сподіватися, все ж таки з’явиться на столах мешканців Чернігівщини прямісінько з Корюківки та Наумівки, не складалася зі стероїдів, анаболіків і таємничих препаратів.
Ігор СТАХ, фото автора та Івана КОВТУНА