Кіптівська громада: життя після об’єднання
Громада, яка не живе від копійки до копійки, має перспективи розвитку і вміє розпорядитися правильно своїми ресурсами – саме такою зараз є Кіптівська об’єднана територіальна громада. Вона була серед п’ятірки першопрохідців на Чернігівщині, які в минулому році стали на шлях добровільного об’єднання і успішно завершили його.
Хоча прийнято вважати, що пройшов рік з дня утворення громади, насправді це трохи хибна думка. Бо спочатку було рішення про об’єднання, потім були вибори 25 жовтня, а після виборів кожна сільрада допрацьовувала той рік за рахунок своїх бюджетів. Потім з 1 січня і до лютого працювала ліквідаційна комісія. Тому по великому рахунку, Кіптівська громада працює лише 7 місяців.
«Я щодня в себе питаю, для кого ми все це робимо, бо під час утворення громад керівникам потрібно дивитися в майбутнє і бачити перспективу, – говорить голова Кіптівської об’єднаної територіальної громади Володимир Кучма. – Адже короткостроково їх створювати немає ніякого сенсу. Якщо ми хочемо бачити перспективу, треба звернути максимум уваги на підростаюче покоління. Щоб ми розуміли, що ці дітки з часом залишаться в громаді і не будуть виїжджати. Для цього потрібно створити всі умови, щоб був гарний навчальний заклад, садок – не гірший, ніж у місті, а навіть і кращий, щоб була робота для молоді і, звичайно, житло. Так, наступного року ми плануємо приміщення, які зараз знаходяться в комунальній власності, переробити на житлові. Зробимо в них ремонт, проведемо газ, воду, каналізацію. Потім ці квартири даватимемо молодим спеціалістам. Треба обов’язково створити всі комфортні умови в селі, щоб молодь лишалася, щоб люди хотіли тут жити. Розвиток громади не можна обмежувати сьогоднішнім днем, треба дивитися на 20-30 років уперед, тоді буде сенс всього цього. Та якщо створювати громаду під когось, кому потрібно доробити до пенсії, то з цього нічого не вийде. І люди це зрозуміють. У громаді потрібно постійно бути з людьми, чути їх, бачити і робити добрі справи, і вони все це відчують і побачать. Та й всьому населенню громади треба зрозуміти, що всі разом ми повинні будувати громаду, а не один сільський голова, бо, знаєте, скептиків вистачає. Навіть серед представників владних структур».
Розбудовують громаду поступово
«Сьогодні на території нашої громади немає жодного населеного пункту, де б ми не робили якісь ремонтні роботи або модернізацію, – говорить Володимир Володимирович. – Кожний населений пункт в роботі. Ремонтуємо школи, дитячі садки, водогін, будинки культури. Із фонду державної підтримки об’єднаних територіальних громад нам було виділено 5 мільйонів 330 тисяч гривень. Більшість цих коштів ми вже освоїли. Наразі залишилося два об’єкти, які ми плануємо завершити до кінця року. Це будівництво котельні Кіптівського будинку культури і центру надання адміністративних послуг та будівництво пожежного депо в селі Підлісне. Пожежної частини у нас немає. Тому ми будуємо пожежне депо, а потім придбаємо для нього пожежну машину. Зараз нас обслуговує Козелецька пожежна частина, але за кожний виїзд пожежної машини сільрада платить їм гроші».
На території Вовчика і Підлісного не було дитячих садочків. Голова каже, що це питання було для них пріоритетним. Відразу, як утворилася Кіптівська громада, створили додаткову групу в Прогресівському ДНЗ і возять туди дітей з цих двох сіл.
«З цих двох населених пунктів ми підвозимо діток до садочка шкільним автобусом, – пояснює Володимир Володимирович. – Зараз їх 15. Також сільрада взяла на себе повністю плату за харчування пільгової категорії дітей, а всім іншим 50 на 50 з батьками. До речі, на сесії будемо збільшувати і норми ціни за харчування. Планується підвищити їх до рівня 15 грн за дитину.
Знаєте, сьогодні багато розмов про те, що нам держава в цьому році дала гроші для розвитку, а на наступний рік не дасть, і як тоді втілювати в життя всі ці проекти по розбудові громади? Та я вважаю, якщо ми отримали гроші, то це добре, потрібно їх використати розумно. І якщо їх не буде в наступному році, то ми й самі впораємося, адже сьогодні перевиконання плану у нас 150 % . І ми зможемо самостійно щороку з власного бюджету вкладати у розвиток громади приблизно 5 мільйонів гривень».
Кадри вирішують все
Нещодавно Кіптівська громада відкрила новий центр надання адміністративних послуг. Він був збудований за кошти бюджету сільради, без державної підтримки, і обійшовся в близько 2 млн гривень. Це гарна будівля з новими меблями, світлими приміщеннями і санвузлами. Тут буде комфортно працювати і приймати людей.
«В найближчі два-три дні ми вже переїдемо в новий ЦНАП, – каже пан Володимир. – Зараз іде затримка в підключенні Інтернету, а без нього сьогодні працювати неможливо. Та це питання уже майже вирішене. Мої співробітники з нетерпінням чекають переїзду».
Володимир Кучма відмічає, що сьогодні кадрів у них вистачає, всі з досвідом роботи, всі мають вищу освіту, дехто навіть дві. Та на початку об’єднання все було по-іншому.
«Не так-то й просто було підібрати необхідні професійні кадри, – говорить пан Володимир. – Особливо гостро у нас постало питання з головним бухгалтером. Це ми зрозуміли, коли відбувся перехід у громаду освітян. Ми взяли їх на фінансування, потрібно було правильно нараховувати заробітну плату, а це розрахунки по категоріям педагогічним працівників, їх тарифікація. Тоді ми зайшли в тупик, бо ніколи з таким не стикалися. Я звернувся до голови сільгосппідприємства, що працює на території нашої громади, за допомогою. У них працювала бухгалтером дівчина, яка стала нашим спасінням. У нас є також два юристи, а нещодавно взяли ще одного, він буде спеціалістом по написанню грантових проектів. Ми хочемо брати участь у різних грантових програмах, а для цього потрібно грамотно їх писати. До речі, ми виграли Європейський грант на будівництво цього ЦНАПу на суму 500 тисяч гривень. Та нам не вдалося ними скористатися – після перемоги організатори нам перетелефонували, вибачилися і сказали, що кошти підуть на Схід. Звичайно, ці гроші нас би не врятували, але було приємно!».
Вчителям виплатили заборгованість
Не натішаться переходом до громади і освітяни. Після того, як Кіптівська громада забрала їх на своє фінансування, зарплату педагоги почали отримувати без затримок. Більше того, навіть індексацію отримали.
«У нас зарплати вчителям платяться чітко. До 10 числа аванс, до 25 – решта зарплати, – говорить пан Володимир. – Коли до нас перевели освіту, ми повністю виплатили заборгованість вчителям по індексації, яка була у відділі освіти. І хай це були не наші борги, та люди не повинні страждати. Сьогодні ми кожному працівникові оплачуємо відрядження. Також влітку провели опитування у вчителів, як вони хочуть отримати відпускні і оздоровчі – одним платежем, чи розбити на декілька місяців. Вони захотіли одним, і ми виплатили так».
І будинок культури не гірший, ніж у місті…
Сьогодні вже розпочалася повна реконструкція Кіптівського будинку культури. Володимир Кучма вважає, що у них має бути не гірший будинок культури, ніж в містах.
«Я хочу, щоб у нас був такий будинок культури, куди б ми могли замовити будь-який колектив з концертом, – говорить Володимир Кучма. – Щоб наші люди могли і культурно розвиватися, і відпочивати. Вже розпочався капітальний ремонт у концертному залі, розрахованому на 500 місць. Міняємо вікна, опалювальний котел, обладнання, закупимо нові костюми. В підвальному приміщенні плануємо зробити спортзал або фітнес-центр. На другому поверсі зробимо конференц-зал і бібліотеку.
І церква буде!
Будівництво пожежного депо, реконструкція будинку культури і будівництво ЦНАПу, капітальні ремонти в садочках і школах – це далеко не все, що будується на території громади. Зовсім скоро в Кіптях з’явиться дерев’яна церква. Сьогодні там церква є, але вона знаходиться в звичайному будинку, який був переконструйований під неї.
«З дня на день розпочнеться будівництво, – говорить голова. – Зараз чекаємо присвоєння кадастрового номеру ділянці, на якій плануємо возвести храм. Саму церкву замовили у закарпатських майстрів, вона буде повністю дерев’яною. До Кіптів її привезуть готовою, залишиться тільки зібрати і встановити куполи. Всі витрати по будівництву і установленню церкви бере на себе спонсор».
Куди хоче Чемер?
«Коли ми створювали свою громаду, я був ініціатором і відправляв листи у сільські ради прилеглих сіл з пропозицію об’єднатися, – згадує пан Володимир. – Хтось погодився, хтось ні. Це справа кожної громади. Відправляв листа й до Чемера, але на той час вони відмовилися приєднуватися до Кіптів. Та зараз, коли вони побачили, що самі не виживуть, почали думати, куди їм іти. Сьогодні Чемер – мертва зона. Спиртзавод, який наповнював сільський бюджет, не працює, сільгосппідприємства, яке б працювало, на території сільради немає. Їх бюджет, за словами голови, – 600 тисяч. Цих грошей вистачить лише на зарплату працівникам сільради, а чим розвивати село? Я неодноразово їздив до Чемера на громадські слухання. Та вони ще й досі не визначилися, чи то до Кіптів іти, чи до Козельця, чи свою громаду створювати. Мені, по великому рахунку, все одно, куди вони приєднаються, адже в нас є вже своя діюча громада, ми робимо, будуємо, розвиваємось. Сьогодні Козелець агітує Чемер приєднатися до них. Та в законі про об’єднання немає пункту, щоб можна було перестрибувати через межі вже існуючої громади. Чемерська громада вже скрізь обмежена. То навіщо нам обманювати людей? Буде закон – будемо розглядати це питання. На минулому тижні вони нібито прийняли рішення про приєднання до Кіптів. З 14 сільських депутатів 9 проголосували за приєднання. Та вже в середу, коли я туди приїхав, вони знову почали говорити про приєднання до Козельця».
***
Дивлячись сьогодні, як живе Кіптівська громада, можна сказати, що успіх залежить від вчасно прийнятого сміливого рішення. Ця громада зробила крок і об’єдналася, отримала повноваження, фінансові ресурси, а також велику відповідальність, сформувала команду кваліфікованих працівників, і нині трудиться – старанно, дбайливо і доволі успішно.
Марія ПУЧИНЕЦЬ, фото автора
