Кабмін програв суд пенсіонерці, тож плата за газ зросте вдвічі
Кабінет Міністрів України винен у тому, що «Ощадбанк» бере за газову «платіжку» 7 гривень комісії, а пенсіонерка з Вінниці – що з 4 листопада плата за газ для абонентів, у котрих відсутні газові лічильники, збільшилася вдвічі.
Якби в Чернігові гінцям, що приносять дурні вісті, відтинали голову, то директору ТОВ «Чернігівгаз Збут» Івану Лусті (див. «Хороша людина всюди потрібна» в 48 номері газети) щонайменше двічі за останні тижні було б непереливки.
Новина, що Україна відмовляється від російського газу, збіглася у часі з новиною про двократне подорожчання газу для споживачів, котрі досі не мають лічильників. Коли голова українського уряду Арсеній Яценюк говорив, що купувати газ у європейських постачальників значно вигідніше, директор ТОВ «Чернігівгаз Збут» Іван Луста говорив, що з 4 листопада суми у газових «платіжках» споживачів зростуть вдвічі. Співставляючи слова Яценюка та Лусти, можна прийти до висновку, що купувати газ не у Росії, а у цивілізованої Європи вигідніше в Україні тим, хто потім той газ перепродає споживачам. Однак, виходячи з пояснень Івана Лусти, такий висновок є хибним.
Підвищення вдвічі пов’язане з тим, що норми споживання газу, які півроку тому були зменшені вдвічі, знову повернуті на ті ж висоти: 6 (було 3) кубів в місяць на людину, котра має газову плиту та централізоване гаряче водопостачання, 9 (було 4,5) – газова плита та відсутність централізованого гарячого водопостачання і 18 (було 9) – газова плита та водонагрівач.
Причиною відновлення норм, що діяли до 6 травня 2015 року, стала відміна Постанови Кабміну №237, яка норми, а, значить, і плату за газ, зменшувала. Ця постанова не сподобалася чернівчанину Ігорю Дмитровичу Мензаку та пенсіонерці з Вінниці Лісоветченко Ніні Спиридонівні, бо уряд, на їхню думку, умисно надав перевагу одним особам (не мають лічильників) над іншими (лічильники мають).
Пані Лісоветченко та пан Мензак користуються у своїх господарствах газовою плитою, водонагрівачем та колонкою, а також мають газові лічильники. Після зменшення норм споживання газу (Постанова №237) і Ніна Спиридонівна, і Ігор Дмитрович помітили, що як би вони не економили, а споживають газу набагато більше, аніж законодавчо встановлена норма для споживачів, котрі користуються таким же набором приладів, а лічильників не мають. Мовляв, палять ті скільки забажають, а платять все одно фіксовану суму. Отож, на переконання невдоволених, вони, як абоненти з лічильниками газу, власними коштами компенсують витрати природного газу осіб, які не мають приладів обліку.
Тобто Ніна Лісоветченко та Ігор Мензак вирішили зробити так, щоб усі, хто без лічильників, стали платити більше. З тим і пішли в Окружний адміністративний суд міста Києва. З одного боку, це по-українськи («свиню» іншим підкласти), з іншого – пересічні українці до такого (походу в суд) не додумуються, а якщо додумуються, то не здійснюють, а якщо все ж таки здійснюють, то, напевне, не виграють справ у Кабінету Міністрів.
А ці особи виграли. І Окружний суд, і Київський апеляційний адміністративний суд, куди Кабмін звертався з апеляцією. Отже, з 4 листопада дія Постанови №237 скасована, тобто норми споживання газу повернуті на рівень до 6 травня 2015 р. У Кабміну є ще шанс у Вищому адміністративному суді України, проте чи скористається він ним і чи може щось піти «не так» у справі, яка так гладко вже пройшла два суди?
Кабмін, поки роздумував (а він, виявляється, може робити кілька справ одночасно), влаштував ще один сюрприз для споживачів газу. Цей раз – усіх без винятку, з чим вони вже зіштовхнулися, коли платили за блакитне паливо у листопаді. Постановою №792 від 30 вересня 2015 р. уряд зобов’язав газопостачальні підприємства оплачувати послуги банку та пошти за приймання платежів від населення не більше, як 0,3% загальної суми коштів. До того газовики платили банкам 1%, а тепер – втричі менше. Звісно, банки обурилися. В першу чергу «Ощадбанк», котрий заявив, що не може працювати собі у збиток.
Газовики, в особі Івана Лусти, знайшли вихід: якщо «Ощадбанк» хоче більше, хай більше бере комісії за платіж… з населення. З кого ж іще? Той і бере – аж 7 гривень за квитанцію. Щоправда, аргументує тим, що новий договір між банком та «Чернігівгаз Збутом» поки що не укладений, а тому банк змушений приймати платежі від населення на бездоговірних умовах.
* * *
ТОВ «Чернігівгаз Збут» засноване ПАТ «Чернігівгаз» наприкінці 2014 р. для постачання газу побутовим споживачам Чернігівської області. До того цим займався сам «Чернігівгаз», але з 1 липня 2015 р., за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, його ліцензію на таку діяльність анульовано.
Семен СОКИРА
