Хворий на всю голову ідіот
не може жити без паскудства
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в квітні до бюджету надійде лише половина запланованих надходжень, а на війні витрачається 10 мільярдів доларів на місяць. Допомоги від партнерів одержали 3 мільярди доларів, надаються позики на озброєння.
Керівник уряду і президент закликають суспільство об’єднатися навколо захисту держави від окупантів і розвитку економіки. Без цього не буде ні перемоги, ні благополуччя народу. У хворих на всю голову бобровицьких «ура-паскудних патріотів» своя боротьба: проти Яковишина і його успішного господарства. Вони місця собі не знаходять, у траурі ходять від того, що виробничі й інфраструктурні об’єкти товариства «Земля і воля» не зруйновані, на полях проводяться весняні роботи, сотні людей мають роботу, зарплату одержують. Через це анонімками закидали центральні органи влади, найпаскуднішу гидоту ллють на керівника господарства Леоніда Яковишина у соцмережі, зокрема й групі «Підслухано Бобровиця». Виділяється публікація за підписом Анатолія Дергача – «для роздумів».
«Блогера» із цим прізвищем поки що не знайшли, і його «пика» підставна, узята з російської галереї добре вгодованих невідомих пик. Видумане й місце проживання – райцентр Щорс (давно перейменований на Сновськ) Чернігівської області.
«Блогер» заховався за цю «пику», згодом покажемо справжню
На початку публікації паскудно-трусливий «блогер» закликає бобровичан до роздумів. У такому разі, навіщо він так глибоко законспірував себе, заховався за чужу морду й спину, за вигадане прізвище? Звісно, постараємося офіційно знайти справжнього автора придуркуватої брехні, й розмістити його фото на центральній площі Бобровиці. Щоб майже півторатисячний колектив товариства «Земля і воля» мав змогу плювати на портрет того, хто ратує за розвал, руйнування їхнього господарства, яке годує їхні родини, і є головним виробничим наповнювачем бюджету, Пенсійного і військового фондів у Бобровицькій громаді. Щоб можна було плювати в жирну мордяку тому, хто бореться за позбавлення роботи великої кількості трудівників у цей страшний воєнний час, коли катастрофічного рівня безробіття.
Що цей «патріотичний борець» місцевий – ніякого сумніву. Він розкрив себе тим, що звинувачення Яковишина повторюються з його «стукання» наверх: «Ситуація проживання окупантів в районі Тимок, Старої Басані не однозначна. Розмова про домовленості через так званих силовиків рашистських окупантів і представників «Землі і волі» також потребують з’ясування».
Не помилюся, коли напишу, що такі підозри може висунути людина, в якої не все в порядку з головою. Оскільки окупанти проживали тимчасово не тільки в Старій Басані, а й у сотнях інших селах Черніївщини. І не Яковишин їх туди привів. Стосовно ж якихось домовленостей з рашистами, видно, анонімник має відповідний досвід і доступ до таких домовленостей, думаю, і це стане відомим для земляків. Та найдивніше – чим незадоволений «патріотичний стукач»? Тим, що окупанти не розбомбили виробничу базу «Землі і волі»? Чув краєм вуха, що перевіряючи «сигнал», працівники відповідних служб крутили вказівним пальцем біля скроні – така їхня оцінка «стукача». Їм стало відомо, яку допомогу транспортом, харчами, фінансами надало українській армії товариство «Земля і воля» в 2014 році й на початку цієї війни. Ніхто з бобровицьких виробничників не зможе похвалитися й таким внеском для розвитку України й зокрема Бобровиччини за останні 8 років - більше мільярда гривень відрахувань до української скарбниці, створено найбільше робочих місць, побудовано й відремонтовано сотні кілометрів доріг загального користування, побудовано десятки квартир і будинків для працівників, не одній сотні людей надана допомога на лікування тощо.
Натомість, серед бобровичан знайшлися й однодумці трусливого й брехливого «блогера». Як тут не згадати прикрі слова Володимира Сосюри, написані після жовтневого перевороту в роки ганебної страшної громадянської війни: «Така прекрасна (Україна-Авт.) й, мов на гріх, ти плодиш землю байстрюками – багном і гноєм для других…»
Сучасні «байстрючі ідіоти» формують окрему касту особливих колаборантів-руйначів, пофарбованих під патріотів, а насправді – перевертні без справжнього почуття гідності, з недержавною й не народною психікою, а власною – зажерливо-анархічною. Від них найбільше страждає українська нація.
Григорій Войток
