На Різдво ласували свіжими грибами з лісу
Якби не особливості цих грибів, які здатні рости навіть у невеликі морози, то це можна було б назвати справжнім різдвяним дивом. На Чернігівщині затяті грибники встигли відкрити новий грибний сезон, прикрасивши різдвяні столи стравами із зимових грибів.
Взимку особливо приємно відправитися по гриби. І це не жарт. Холод – відмінна умова для росту зимового опенька. Цей смачний і корисний гриб можна знайти навіть у міських дворах.
В'ячеслав Михайлишин з Ніжина натрапив на колонію зимових опеньків прямісінько у міському парку імені Тараса Шевченка.
«Це не гриби – це якесь диво, – не стримує емоцій ніжинець. – Вони ростуть навіть у морозну погоду».
У природі зимовий опеньок росте взимку, коли немає інших грибів, його збирають навіть під снігом. Від інших опеньків гриб відрізняє оксамитова ніжка, темна в нижній частині. Капелюшок жовтий або світло-коричневий, у центрі темніший, по краях світліший. У зрілого гриба капелюшок темно-коричневий, розміром 3-8 см, спочатку у вигляді дзвону, потім плоский.
Чернігівець Сергій Соловей також назбирав цих грибів напередодні Різдва.
«У народі їх ще називають вербівка або лубинка зимова, а наукова назва – фламуліна», – пояснює чоловік.
Зимовий опеньок цінують насамперед через його цілющі властивості, хоча і на смак теж хороший. Їстівний він не тільки після кулінарної обробки, але і в сирому вигляді: капелюшки молодих опеньків можна додавати в салати і закуски. Гриби відварюють у солоній воді, кладуть у супи. Ніжки грибів, що ростуть у природі, неїстівні, але в умовах штучного вирощування (низька освітленість і висока вологість) ніжка зимового опенька стає довгою, м'якою й такою ж смачною, як і капелюшок.
Ніжинка Міла Новак, окрім опеньок, назбирала в лісі ще й грибів Мауера, або ж як на них кажуть в народі, «деревних вушок». Стравами із «тихого полювання» жінка прикрасила стіл.
«Зимовий опеньок (фламуліну) можна готувати, як звичайні опеньки – вони смачні в будь-якому вигляді, – ділиться рецептом Міла Новак. – А «вушка» (аурикулярію або деревний гриб Муер) можна взагалі сирими їсти. Дуже корисно. Ми любимо з них салат по-корейськи».
Аурикулярія є представником сімейства Аурикулярієвих. Це їстівний гриб. Відомі й інші назви гриба: «собачі вуха», «чортове вухо», «юдине вухо». Всі ці назви пов'язані із незвичайною формою гриба. «Юдиним вухом» гриб назвали на підставі біблійної легенди про те, як Іуда Іскаріот повис на бузині, оскільки аурикулярія вухоподібна виростає саме на цьому дереві. У Китаї поширена інша назва – «хей муер», що перекладається як «чорне деревне вухо».
Зимові гриби цінують не так за їх смакові якості, як за лікарські.
До прикладу, в Японії зимовий опеньок відомий як енокі або енокітаке. Дослідження вчених показали, що його вживання знижує ймовірність ракових захворювань. З фламуліни був виділений водорозчинний полісахарид фламулін з протипухлинною дією. Отримані на основні цієї витяжки препарати володіють протираковими властивостями та підвищують імунітет.
У Китаї його застосовують для профілактики гепатиту і виразки шлунку, він володіє противірусними властивостями.
Зимовий опеньок корисний для стимуляції розумових здібностей і зміцнення пам'яті, оскільки містить повний набір незамінних амінокислот. Хітин, що входить до складу гриба, хоча не засвоюється організмом людини, виводить з нього важкі метали, прискорює загоєння ран харчового тракту.
До речі, на Чернігівщині деякі грибники умудрились знайти ще й гливу. Вона, як і зимовий опеньок, може проростати з-під снігу. Ось така незвична Різдвяна історія.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото В’ячеслава Михайлишина, Сергія Солов’я, Міли Новак
