Героя душа відлетіла у небо – упав у бою, Україно, за тебе
Бобровицька громада з глибоким сумом сповістила про загибель Тимофія Вікторовича Овчинка, вірного сина України,який віддав своє життя за рідну Вітчизну, за український народ.
Народився Тимофій 28 лютого1977 року в м. Бобровиця. Після закінчення місцевої середньої школи №1 вступив на навчання у Національну академію внутрішніх справ, по закінченню деякий час працював у міліції. Але серце підказало інший фах – будівельника. У перші дні повномасштабного вторгнення окупантів на українські землі з товаришем активно включився у волонтерство, виготовляли потрібні речі для ЗСУ, допомагали й землякам облаштувати побут у воєнний час. Адже від природи був чуйним, компанійським і надійним товаришем. Та коли переконався, що війна прийшла надовго, 22 листопада 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України. За роки служби здобув кваліфікацію стрільця та майстра з ремонту. Рядовому солдату присвоїли звання молодшого сержанта.
Першу відпустку йому надали з приводу народження другої доці, якій зараз півтора року. Вона ще не усвідомлює, що трапилося з батьком, згодом старшенькі сестричка і братик розкажуть, яким добрим і відповідальним він був, а мама Галина підтвердить. Бо й на траурному мітингу про їхнього батька казали, що воїн Тимофій Овчинко навіки герой, віддав найцінніше за наше завтра. Загинув він 17 вересня 2024 року на Луганщині, виявивши неабияку мужність, відвагу та готовність до самопожертви, назавжди залишився вірний військовій присязі, українському народові. Ведуча мітингу оголосила, що у тяжкому горі залишилися рідні: дружина Галина, син Дмитро, доньки Марія й Анна.
Важко знайти слова розради, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної людини, ще й у такому віці, коли треба дітей на ноги піднімати, дружині в усьому допомагати. А що Тимофій був добрим чоловіком і батьком своїх дітей – підтвердила мама дружини Галини Валентина Федорівна, що невідривно стояла над труною доброго зятя.
Від Бобровицької громади розділив горе з рідними виконувач обов’язків міського голови Геннадій Іванюк. Він щиро сказав, що і в нього болить душа від загибелі вірного сина України, мужнього воїна, якого він добре знав за життя. Та й інших земляків зачепила чорним крилом ця страшна втрата. Але ця самопожертва воїна не буде даремною, вона наблизить нашу перемогу.
В цьому висловив упевненість і начальник першого відділу Ніжинського районного ТЦК та СП підполковник Андрій В’ялий. Бо відважний воїн віддав своє життя заради того, аби його рідні, друзі, земляки жили під мирним небом і ясними зорями, без смертельних вибухів і шквальної стрільби. А помститися за Тимофія, інших загиблих побратимів є кому. І захисники розуміють, що саме ось такі янголи, як Тимофій, тримають і захищають небо над нами і над усім українським народом.
Вдячні земляки за подвиг Тимофія Овчинка провели його до вічного упокою живим коридором і траурним кортежем. Відспівування убієнного Героя розпочалося на площі священиками УПЦ на чолі з благочинним Бобровицького округу протоієреєм Тарасом.
Григорій ВОЙТОК
