ПРИЗНАЧЕННЯ

Генерала димом не «здуєш»

Ви коли-небудь бачили наляканого генерал міліції? А як він виправдовується перед кількома десятками незнайомих, озираючись врізнобіч? Серед білого дня, поблизу обласного управління міліції, начальником якого він є.

Така неймовірна сцена розгорнулася перед управлінням МВС в Чернігівській області 20 березня.

До будівлі УМВС підійшли близько 30 осіб у камуфляжі, з закритими обличчями і з держаками від лопат. У них були схожі на міліцейські щити з написами «Правий сектор».

УМВС - генерал Демченко– Демченко, виходь до народу! – почали скандувати молодики, звертаючись до генерала міліції Олега Демченка. Він був призначений начальником УМВС начебто ще на початку березня, але через хворобу прибув до Чернігова лише напередодні.

– Не бійся! – підбадьорив хтось генерала, котрий чи то знаходився в кабінеті, чи то мав скоро приїхати.

Невдоволення «Правий сектор» висловлював відтоді, як надійшла звістка про можливе призначення Демченка на цю посаду. Основна причина – Демченко, нібито, працюючи у буремні часи начальником міліції Харківської області, був причетний до створення загонів так званих «тітушок».

Слід зазначити, що в місцевих електронних ЗМІ раніше неодноразово повідомлялося про нібито причетність до створення та відправки до Києва «тітушок» кількома депутатами Чернігівської міськради від Партії регіонів. До них особи з кийками чомусь претензій не мають. Можливо, поки що.

Отже, спливав час… Демченко не виходив. А чоловік з натовпу віщав у мегафон, що міська громада на площі голосувала за призначення головним міліціонером заступника начальника УМВС полковника Валерія Костильова. Мовляв, він місцевий, тому «з нього легко спитати» і при нагоді «дати щиглика».

Що це? «Повна демократія»? Не подобається робота міліції – підійшов, дав щиглика керівнику. Цікаво, кашкет для цього начальник сам зніме, чи це має робити невдоволений? Запотиличником, наприклад?

Ідею призначити місцевого вважає неправильною депутат Чернігівської міськради Олег Мороз, який у мережі «Фейсбук» написав: «Якщо поставити місцевого, то всі схеми (корупційні. – Авт.) залишаться».

«Бандити, міліція – одна коаліція!», «Люстрацію колишній владі!», «Демченко – на Харків!» – гасла й заклики не призводили до бажаного. Тож протестувальники повідомили присутніх міліціонерів, що в разі невиходу Демченка за десять хвилин частина людей перекриє проспект Перемоги, а інші («цивілізовано, нічого не ламаючи») підуть до кабінету генерала. У гості.

Не судилося... З велетнем-охоронцем Демченко вийшов до народу.

Якось на диво одночасно з’явився й Микола Миргородський – вчорашній помічник народного депутата Валерія Дубіля, а сьогодні – перший заступник мера обласного центру. Яким боком тут Миргородський? Сам він сказав, що ніхто його не запрошував. А прийшов не як представник влади, а виключно для недопущення заворушень.

УМВС в димуЩойно з’явився генерал, як із різних боків почали кричати, щоб він писав заяву про відставку та забирався геть. Слова підкріпили димовою шашкою – кинули майже під ноги Демченку. Той відстрибнув у бік та сховався «під крило» охоронця. Натомість Микола Миргородський, що стояв поруч із генералом, навіть не ворухнувся. Невже всі колишні помічники народного депутата Дубіля такі відчайдушні? Або знають набагато більше, аніж хочуть показати?

Тим часом протестувальники кинули ще одну димову шашку. Більшість присутніх на кілька хвилин опинилися в обіймах чорного диму.

– Я солдат. Куди призначають, там і працюю, – виправдовувався генерал у подальшій «колективній бесіді».
– Забирайся у свій Харків, – не вгамовувалися молодики.
– Я не харківський, – пояснював Демченко. – Я з Миколаївщини. У Харкові працював деякий час, як до того у Сумах, Донецьку, Миколаєві.

Ось до чого, а до досвіду роботи нового начальника міліції, навряд чи хто претензії пред’явить.

Простестувальники тиснули – Демченко не піддавався: писати рапорт на відставку не погоджувався. Говорив: якщо міністр звільнить – справа інша, а раз призначив – він має виконувати наказ.

– Ми перекриємо вхід та не пустимо вас на роботу, – погрожували Демченку.

Відразу ж хлопці зі щитами й кийками закрили собою вхід до УМВС. Міліціонери їм не заважали. А Демченко не розгубився: зрозумів, що розмови безплідні й разом з охоронцем пішов на робоче місце через… чорний хід.

На цьому «захід» завершився. Всі лишились при своїх. Та вже за годину після втечі генерала з’явилася заява так званого Штабу національного спротиву Чернігівщини. Штаб підтримав Демченка.

Ігор СТАХ, фото автора

На фото:
Охоронець, шини, Демченко і невідомі в масках
Там, за димом – вхід до УМВС в області

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"