«Другий хліб» – одна з перших основ продовольчої безпеки України
І зміцнюють її саме тут, на околиці селища Березна Корюківського району, де розташовані лани фермерського господарства «Конопля», всього за якихось півсотні кілометрів від понівеченого постійними ворожими обстрілами Чернігівського прикордоння.
Працівники цього аграрного підприємства невтомно трудяться над наповненням державної продовольчої комори. Проте цьогоріч через несприятливі погодні умови – холодну затяжну весну і майже африканське спекотне літо – не дуже сподівались на врожаї, які б компенсували матеріальні, трудові і моральні затрати. Та чи не найбільше при такій несприятливій для росту сільгоспкультур погоді переживав сам Валерій Конопля. Ні, не за себе, – за людей, яких треба винагородити за невтомний труд, і звичайно ж – за внесок господарства у створення державних продовольчих запасів, значна частка яких іде на забезпечення Збройних Сил України, що героїчно боронять рідну Вітчизну від російських загарбників.
Збирання врожаю
Але великий власний досвід і мудрі поради батька – відомого всій окрузі підприємця і господарника, Олексія Миколайовича Коноплі, який заснував ще до розпаду колишнього радянського союзу багатопрофільне будівельне підприємство «Березнянське заводоуправління» та зумів зберегти його й донині як одне із потужних наповнювачів бюджету місцевої територіальної громади, допомогли вистояти у протиборстві з негодою та іншими труднощами сьогодення й не підвели молодшого Коноплю та його команду.
У сортувальному цеху
То ж чи боятися людям дефіциту картоплі та великого зростання ринкових цін на неї? Мабуть, що не варто. Адже, запитавши про врожайність бараболі, збирання якої йшло цього дня повним ходом, були здивовані.
– Понад чотириста центнерів беремо нині з кожного гектара, – почули від Валерія обнадійливу для всіх наших читачів відповідь.
І це результат не тільки старанної господарської діяльності, але й чіткий науково-дослідницький підхід до багаторічних випробувань та остаточного вибору сортів картоплі для подальшого районування на землях місцевої громади. По секрету фермер назвав лише кілька перевірених часом і невтомним трудом сортів бараболі, серед яких була і славнозвісна «Арізона», окремі екземпляри якої, попри згадані природні катаклізми, що спричинили скромні врожаї у домашніх селянських господарствах, сягають у вазі до чотирьохсот і більше грамів. Її плоди ледь вміщаються в руках жінок, які під орудою ланкового Владислава Оліференка перебирають картоплю нового врожаю на сортувальному пункті для відправки численним споживачам.
Олексій Конопля на гарбузовому полі
А ще цього дня ми ознайомились з величезним гарбузовим ланом, кожен гектар якого дає майже по тонні цінного насіння. Дещо далі розмістився і чималенький кавуновий баштан, плоди якого вже успішно замінили цим літом своїх солодких і смугастих, привозних південних «побратимів». Бачили і чисто прибрані поля інших овочевих культур, скошені та обмолочені лани зернових, що вже звезені до сховищ. І заодно переконались, що народна тривога про значні неврожаї окремих овочевих культур дещо перебільшена. Принаймні це доводить на ділі ФГ «Конопля».
А отже, завдяки таким підприємцям як Валерій та Олексій Коноплі та їх помічникам, можна бути впевненими, що продовольча безпека нашої держави в надійних руках.
Віталій СТЕПАНОВ, Микола ТИЩЕНКО
