Дітей у селі повно, а дитячого садочка немає
У Рудьківці спочатку планували відкрити його в одному з приміщень старої школи, коли спорудять нову типову школу. Але як швидко розконсервували були довгобуд, так раптово його знову «заморозили» на невизначений термін.
Тож в минулому році вирішили переобладнати під дошкільний заклад недіючу сільську лазню. За словами сільського голови Олексія Чуба, вдалося добитися, щоб на це виділили 520 тисяч гривень з державної цільової програми. Решту грошей (в межах 300 тисяч) могла перерахувати сільська рада, на рахунку якої й тепер 800 тисяч гривень. Та події в Києві на початку 2014 року перекреслили й другу надію молодих мамок на дитячий садок. Про бюджетне фінансування й мови немає, і власні кошти «на замку» в державному казначействі. Причини відомі всім: як не майданимо, так воюємо.
У Рудьківці, що за 7 кілометрів від Бобровиці, на даний час 76 діток дошкільного віку, і добавляється їх щороку більше десяти, що на цілу групу для дитячого садка. У селі демографічна ситуація торік наблизилась до збалансованої: майже однакова кількість осіб померла і народилась. Радіти б від цього, бо в інших селах смертність значно переважає. Та в Рудьківці інша проблема, не природнього характеру: майже півтори сотні учнів тісняться в пристосованих приміщеннях , а дошкільного закладу взагалі немає і невідомо коли буде. У перші роки після останньої війни такого ганебного становища не було. Зате тепер ми – без п’яти хвилин «європейці». Колись про таких казали: «Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дере».