Чого чекати зі Страсбурга прикордонній Чернігівщині?
Чернігівщина може отримати два нові медичні центри – кардіохірургії та трансплантології, а також внутрішньої медицини та паліативної допомоги. Інвестиції на суму в понад два мільйони євро можуть надійти до Чернігова з Франції. Бореться за реалізацію цього проекту заступник голови Чернігівської обласної ради Дмитро Блауш, який нещодавно повернувся зі Страсбурга, де представив керівникам регіонів Франції власне бачення інвестицій в Чернігівщину. На думку політика, нові медичні центри можуть надати поштовх не лише розвитку медицини, але й викличуть довготривалий позитивний економічний ефект для прикордонної області.
– Дмитре, ми знаємо, що Ви нещодавно повернулись із Франції, хоча ніде про це публічно не озвучували. Які важливі новини привезли для Чернігівщини?
– Дійсно, я був у Страсбурзі і представляв Чернігівщину в складі делегації Асоціації обласних рад. Ми підписали комплексний меморандум із французькою стороною. Чернігівщина є більш успішною в напрямку співпраці з французами порівняно з іншими регіонами. У 2022 році я мав за честь разом із головою Чернігівської ОВА В’ячеславом Чаусом підписати меморандум з Іле-де-Франс – цей регіон вже надає суттєву допомогу області. Для розуміння: мова йде і про мости на Чернігівщині – їх, здається, шість. Це мільярди гривень. Саме через співпрацю з Іле-де-Франс вдається контактувати з парламентом та Урядом Франції. Це дає позитивні результати, бо окрім мостів, нам допомагають автобусами, будівництвом укриттів для освітніх закладів, генераторами, модульними котельнями, планшетами для навчання тощо.
Представники Асоціації обласних рад
– Якою була Ваша роль на цій зустрічі у Франції?
– Моя роль полягала у поглибленні співпраці між нашими регіонами. На зустрічі був присутній віце-президент Іле-де-Франс. Знаєте, я не хочу перебільшувати, однак після мого виступу представники регіонів Франції аплодували. Основний посил мого виступу і заклик полягав в тому, щоб інші регіони не боялись нас підтримувати. Іле-де-Франс – це Париж, це дуже багатий регіон. Ми раді будь-яким партнерам, а багатим – ще більше. Мій меседж простий: треба бути вдячним партнерам за підтримку, адже вони багато роблять для нас. До прикладу, після деокупації Чернігівщини у 2022 році мало хто повернувся навіть з українців, а закордонні партнери приїжджають і допомагають. Тому чим більше допомоги й реалізованих проектів, тим більші у нас можливості для перемоги.
– Чому саме Асоціація обласних рад?
– Французам дуже важливе саме поняття децентралізації. У них вона давно відбулась і має кардинально інакший вигляд, ніж у нас, але тим не менше, вони готові підтримувати децентралізацію, для них важливий зворотній зв'язок. Для них дуже важливою є самостійність регіонів. На цьому заході були присутні представники всіх регіонів Франції, і до України була прикута величезна увага. Не лише увага, але й повага.
Аплодував увесь зал, а головне – що за цими оплесками стоять конкретні справи та наміри, суттєва реальна підтримка. Зараз величезна кількість проектів на Чернігівщині, які супроводжує Чернігівська обласна військова адміністрація. Всі вони є реальними, не на папері, а проявляються в реальних справах.
– Чи можна сподіватись Чернігівщині на щось більше, ніж маємо наразі?
– Все покаже час. На цій зустрічі у кожного представника від області була можливість виступити з презентацією не тільки своєї області, але й того чи іншого проекту. Я їздив з презентацією медичних проектів, тому що мені дуже хочеться, щоб обласна лікарня, яка є опорною для Чернігівщини, отримала реалізацію кількох потужних планів. Їх, власне, я і презентував французьким колегам. Ви знаєте, що Чернігівська обласна лікарня дуже постраждала внаслідок війни. Тому я захищав саме ці проекти, а що ми будемо мати у наслідку, побачимо.
Ми знаємо, що для французької сторони першочерговою є освіта й освітні процеси – ті ж самі укриття, а от медицина для них – це щось нове. Я хотів змінити вектор їх допомоги і звернути увагу ще й на медицину.
– Про які проекти йдеться?
– Перший проект – створення нового центру кардіохірургії та трансплантології в Чернігівській обласній лікарні. Це дуже важлива історія. Якщо ми говоримо про систему існування медичних закладів, то ми знаємо, що медичні заклади заробляють на себе шляхом надання послуг. Так от, обласна лікарня має всі можливості та висококваліфікованих спеціалістів для цього. А, враховуючи те, що серцево-судинні захворювання розповсюджені найбільше, то проект з кардіоцентром є надважливим. Інвестиції в цю галузь не лише зменшать смертність від серцево-судинних захворювань, але й сприятимуть економічному розвитку нашої громади. На моє переконання, розвиток трансплантології в Чернігові є критично важливим для покращення здоров’я населення, доступності медичних послуг та підвищення якості життя. Це не лише суттєво зменшить дефіцит донорських органів, але й сприятиме загальному розвитку медицини в регіоні. Необхідно вжити заходів для підтримки і розвитку трансплантологічних програм, щоб забезпечити здорове майбутнє для мешканців Чернігова. Трансплантологія – це одна з найсучасніших і найперспективніших галузей медицини, що займається пересадкою органів та тканин. В умовах стрімкого розвитку медичних технологій та зростання потреби в донорських органах, розвиток трансплантології в Чернігові стає все більш актуальним. Інвестиції в розвиток кардіохірургії та трансплантології можуть стимулювати розвиток місцевої економіки. Відкриття нових клінік і медичних центрів створює робочі місця, залучає спеціалістів та підвищує рівень медичного обслуговування в регіоні. Це може позитивно вплинути на загальний економічний клімат нашого регіону.
Ще один проект – створення обласного Центру внутрішньої медицини та паліативної допомоги на базі Чорнобильська лікарня в мікрорайоні Бобровиця. Планується повна реновація центру. В цьому напрямку, коли ми говоримо про паліативну допомогу, то це більш правильний реверс – одних хворих обслуговувати в одному районі, інших – в іншому.
– Отже, якщо все складеться, то Чернігів буде мати більш сучасну та якісну медицину, а за деякими напрямками може навіть переплюнути столицю?
– Загалом так. Але важливо також говорити про економічний ефект. До речі, в Страсбурзі я познайомився з Романом Сущенком – колишнім журналістом та політичним в’язнем Кремля, якого росіяни звинуватили в шпіонажі. З 2017 по 2019 рік сидів у російській в’язниці, його звідти витягнули Марк Фейгін з дружиною. Зараз він заступник голови Черкаської обласної ради. Те, що він розповідав, ті умови та методи утримання українців в російських тюрмах – вони не змінилися з того часу. Роман дуже добре володіє французькою, і презентував Черкащину.
Дмитро Блауш разом із Романом Сущенком - колишнім політв’язнем кремля
В підсумку ми підписали загальний меморандум між регіонами. Від Чернігівщини дали на презентацію свої проекти для Іле-де-Франс. Чекаємо зворотній зв'язок. У них будуть внутрішні обговорення. Якщо все вдасться, то французи інвестують в нашу область 2 мільйони євро. За що ми ще боролися? За нашу економіку та наші податки. Бо так чи інакше, навіть коли надають гроші, французький підрядник бере нашого субпідрядника, який тут платить податки. І це велика можливість і для нашого бізнесу. Втім, розуміючи трішки глибше європейську політику, там йде мова про розподіл 200 мільйонів євро на відбудову України, які надходитимуть через Польщу. Ми разом із головою Асоціації обласних рад в один рупор говорили, що Україна здатна самостійно освоїти інвестиції, бо для нас це – податки, можливості для бізнесу та заробітки для наших людей.
Спілкувався Віталій НАЗАРЕНКО, фото з архіву Дмитра Блауша
