Чіпси «Люкс» з хотинівської картоплі

 

В одному з найвіддаленіших населених пунктів Носівщини чотири роки поспіль місцеве фермерське господарство «Веритас-Агро» вирощує картоплю для найбільшого виробника чіпсів в Україні ТОВ «Чіпси Люкс». Найцікавіше, що Носівський район ніколи не славився картоплярством та й зараз мало хто береться за цю справу. А корінний мешканець Хотинівки Сергій Голодний ризикнув і, як виявилося, не прогадав. Тепер з відомим потужним виробником працюють на взаємовигідних умовах за контрактом.

Про родину Голодних у Хотинівці розкаже кожен. Та й будинок їхній легко знайти. Тут щороку на даху оселяються лелеки. За давнім повір’ям це віщує мир та добробут у родині. Так воно і є. Виховує подружжя трьох доньок: Юлю, Яну та Валерію. Всі розумнички – вчаться на відмінно. Дружина пана Сергія – Василина Михайлівна із Закарпаття, але так прикіпіла до носівської Хотинівки, що навіть книгу надрукувала про село. Місяцями сиділа в архівах, аби лишити згадку про історію населеного пункту та його мешканців.

Дев’ять років тому родина вирішила взяти курс на сільське господарство. Нині в оренді мають півтори тисячі гектарів. На одній культурі не зосереджуються. Легких шляхів не шукають.

«Жито, пшениця, гречка, кукурудза, сонях, картопля і навіть люпин... Все що завгодно, аби лишень не сидіти у кондиційованому офісі зі шкідливим для очей світлом ламп і не пити розчинної кави для зняття щогодинного стресу, – посміхається аграрій. – Коли починається посівна, я щодня в полі. Люблю землю. Все життя прожив у Хотинівці і нікуди звідси не хочу. Скажу навіть більше: я народився у місцевому пологовому будинку. Він тоді ще працював при лікарні».  

Про картоплю для чіпсів Сергій Голодний розповідає небагато, але не приховує, що дотримується певної технології при її вирощуванні.

«Для одержання чіпсів високої якості необхідно, щоб бульби відповідали певним вимогам щодо розміру, форми, щільності, заглиблення вічок, вмісту сухої речовини, редукованих цукрів. Вміст останніх вище допустимої норми викликає потемніння м'якуша при смаженні. Картопля не має бути пошкоджена шкідниками, хворобами, механічно. Тому обов'язковою умовою агротехніки є вибір такого попередника у сівозміні, що запобігає розвитку хвороб та шкідників. Також для одержання якісної чіпсової картоплі є внесення мікроелементів, - констатує фермер. - Під картоплею у нас цьогоріч сорок гектарів. Вся піде на реалізацію до ТОВ «Чіпси-Люкс».

Віктор Тараканов перший рік в господарстві. Він заступник. Про зміну міської прописки не шкодує анітрохи.

«Мороки багато, але воно того варте. Кожна культура потребує особливого підходу, як і людина. У нас працює з два десятки людей, техніка нова. Ми забезпечуємо людей обідами. Щодня веземо в поле. Знаєте який апетит на свіжому повітрі? – морщить чоло Віктор Сергійович. - Тут ти розумієш, що замість дорогої та насиченої генно-модифікованими організмами продукції можна виростити власну – натуральну».

Дбають в «Веритас-Агро» не лише про своїх робітників, а й про село. Садочок та школа завжди в пріорітеті.

«Діти то наше все. Для них не шкода зароблених грошей. З ремонтом допомагаємо, побутову техніку купуємо, меблі, іграшки. У сільських дітей теж має бути все найкраще, - наголошує Сергій Миколайович. – Ще про чистоту дбаємо: сміття вивозимо, дороги взимку чистимо. І трохи ремонтуємо». 

Фермер переконаний, що у селі дуже багато перспектив, але мало хто їх використовує. Всі женуться за містом.

Віднедавна господарі почали вирощувати поросят. Нині мають з дві сотні голів. Родина Голодних активно займається волонтерською діяльністю. Вже п’ять разів Сергій Миколайович особисто відвозив повний автомобіль продуктів в гарячі точки Донбасу. Але цим не хизується, бо вважає за святий обов’язок.

«Без порося в АТО не їде, - розповідають про пана Сергія сусіди. – Ось на минулому тижні знову був. Всякої всячини повна машина. Вони з дружиною нічого не шкодують. Запчастини для військової техніки теж купують, хоч і дорого. Там фронтовики їм самі розповідають, чого не вистачає і Сергій Миколайович тоді акцентує на цьому увагу».

... На весняному полі нині кипить робота. Йде сівба кукурудзи. Працюють у дві зміни. Ледащих запевняють в колективі нема. Під’їжджаю до ланів. Двоє хлопців у господарській формі лежать у траві. Вгледівши незнайомих людей, одразу підводяться і виправдовуються: це у нас перерва на обід. Зиркнула на годинник – він показав, що на їхньому боці. Про директора чоловіки відгуються добре. Мовляв, він не з тих латифундистів, що землю в руках ніколи не тримали. Сам з легкістю при потребі ладен сісти за кермо сільськогосподарської техніки...

 

Сніжана БОЖОК, фото автора

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"