Серійні вбивці затримані
Повертаючись пішки додому минулої п’ятниці, 14 лютого, помічаю: люди бояться. Йду хутко, наздоганяю випадкового перехожого, а він – озирається. І так – чи не щоразу. Навіть на тротуарах центральних вулиць! Однак боятися «групи маніяків-убивць», про яких йшлося у жахливих чутках, вже не варто.
У цьому запевняв журналістів під час брифінгу 17 лютого начальник управління МВС України в Чернігівській області Олександр Михайлик.
Він повідомив, що у неділю, 16 лютого, міліція затримала чотирьох неповнолітніх осіб, підозрюваних у двох вбивствах і кількох розбійних нападах у Чернігові. Це місцеві підлітки віком 12, 15, 16 і 17 років. Найменшого відпустили додому, а ось трійка старших дають показання. Генерал міліції запевняє, що без жодного тиску й під наглядом адвокатів та психологів.
Затримані підозрюються (юридичний термін, котрий вживається до вироку суду) в скоєнні наступних злочинів. На вулиці Мурінсона 22 січня вбито 54-річного чоловіка. На вулиці Танкістів 8 лютого вбито 43-річну жінку. Пізніше в той же вечір на вулиці Текстильників побито 55-річну жінку. Наступного вечора, 9 лютого, на вулиці Горького був побитий 30-річний чоловік.
У всіх випадках група нападників била людей по голові, після чого забирали цінні речі й гроші. Чим били, генерал не зізнається. Каже лише, що речові докази вилучені. На більшість цікавих запитань поки що звучить лише посилання на таємницю слідства.
Проте найбільш гучною стала інформація Олександра Михайлика про багаторазову й активну участь затриманих в нинішніх політичних подіях і заходах. В тому числі на мітингу в неділю, безпосередньо перед затриманням. А саме – не боці опозиції у складі гуртів молодиків під проводом радикальних правих організацій. Тих самих, від яких чути вигуки «Смерть ворогам!»…
– Хочу публічно звернутися до тих людей, що очолюють самооборону майдану, – сказав, зокрема, Олександр Михайлик. – Тому що на запитання «Навіщо?» ці хлопці відповіли, мовляв, наводили порядок у місті. Наголошую, що є законні способи і методи допомоги міліції щодо охорони громадського порядку і ми готові на це на законних підставах. Міліцію нерідко критикують і на це є підстави. Але молоді люди в масках і касках громадян не захистять.
Так звану самооборону майдану очолює Едуард Альохін, в минулому – начальник міської міліції. Це формування ніде не зареєстроване і його члени не мають жодних повноважень.. Принаймні на моє запитання про ці «ньюанси» пан Альохін… лише зазначив, що та самооборона сама собою зникне, коли ситуація в державі наладиться.
– Якщо б зараз поблизу міста упав метеорит, то влада напевно б заявила, що він запущений з євромайдану, – так Едуард Альохін прокоментував заяву Михайлика. – А якщо серйозно, то, по-перше, ніяких підлітків у самообороні майдану нема і бути не може. По-друге, у неділю на Красній площі було багато людей і там міг бути хто завгодно. Зокрема, можливо, і вказані особи. Можу сказати, що і в наметі на майдані з’являлися багато різних людей. Контролювати їх усіх ми не збираємося.
Щодо неповнолітніх на території за барикадами, то автор цих рядків бачив їх на власті очі. І не лише живими очима, а й «скляним оком» фотоапарата. Підлітки не просто чаювали, а й працювали: напихали мішки снігом для побудови тієї барикади. Отже, випадковими їх назвати щонайменше важко.
«Тварь ли я дрожащая или право имею?» – таке складне майже філософське питання ставив перед собою Родіон Раскольніков, герой відомого твору Федора Достоєвського «Преступление и наказание». Читали б хлопці класиків замість участі в політичних акціях у свої-то роки – напевно б не довелося говорити зі слідчими з тремтячим тілом і голосом.
Сергій СТУК, фото автора
