Чернігівщина вчиться в прилуцької тютюнової фабрики
Слово «Kindergartner» у перекладі з німецької означає «дитячий садок» -абсолютно безпечне місце, в якому обладнання встановлене таким чином, що дитині практично неможливо поранитися навть ненавмисне. Такі ж назву та принцип має й один з напрямків системи охорони праці на тютюновій компанії «В.А.Т-Прилуки».
Пройшовши цехами підприємства, навіть той, хто побував там цієї весни, відзначить помітні зміни: пішохідні території тепер обгороджені бордюрами, які як всередині приміщень, так і на подвір’ї розмежовують маршрути руху транспорту та пішоходів; замість драбин-стрем’янок встановлені мобільні платформи з перилами; цехи оснащені великими екранами з необхідною для виробничого процесу інформацією, а всі приміщення – скриньками для пропозицій та зауважень щодо безпеки праці на підприємстві. Певною мірою завдяки таким інженерним рішенням з початку поточного року на «В.А.Т-Прилуки» не сталося жодного випадку виробничого травматизму.
«Аби такими були всі підприємства області, - наше управління залишилося б без роботи», - каже начальник територіального управління Держгірпромнагляду у Чернігівській області Микола Штанько. Його візит на прилуцьку тютюнову фабрику був не випадковим: «В.А.Т-Прилуки» обрали для проведення обласного семінару щодо кращого досвіду функціонування системи управління охороною праці на підприємстві. Перейняти досвід прилучан з’їхалися представники підприємств з усієї Чернігівщини.
«Як театр починається з вішалки, так і система охорони праці тут починається з прохідної», - поділився першим враженням від прилуцької тютюнової компанії головний редактор журналу «Промислова безпека» Андріан Галач. І це дійсно так: при реєстрації на прохідній кожен з учасників семінару отримав інструкцію з безпеки та беруші – засіб для вух, який захищає слух від шуму в цехах підприємства. А те, що семінар очолив директор з виробництва «В.А.Т-Прилуки» Ніколас Муноз, посвідчувало: охорона праці на підприємстві стоїть темою №1.
Прилуцька тютюнова фабрика доволі древня, заснована вона була в 1889 році. Тоді на підприємстві використовувалися парові машини, кінна тяга й ручна праця. Звісно, про жодну безпеку виробництва не могло бути й мови. З часом підприємство механізувалося, та його стрімка модернізація бере відлік з 1993 року, коли в прилуцьку тютюнову компанію пішли іноземні інвестиції. Усього за кілька років були збудовані нові приміщення, введений в експлуатацію сигаретний цех, запущені нові лінії виробництва, автоматизована розщіпка тютюну, який до того працівниці фабрики розщіплювали вручну. Сьогодні ж керівництво компанії ставить перед собою мету, щоб всі 45 її підприємств, які працюють по всьому світу, були найбезпечнішими для здоров’я людей.
