Будемо з хлібом!
Торік у цей час у сільськогосподарському виробничому кооперативі «Полісся» в Кувечичах Чернігівського району вже завершували збір ранніх зернових. Цьогоріч погода зіпсувала хліборобам усі плани. Вже перші результати жнив вказують на те, що врожай буде значно біднішим, а якість зерна гіршою, ніж торік. Попри всі негаразди, землероби не засмучуються. Запевняють: будемо з хлібом!
Складною була посівна, складні і жнива
У Кувечичах розпочали збір ранніх зернових. Зранку і до пізнього вечора комбайнери та водії вантажних автомобілів працюють у полі.
«Не можна втрачати ані хвилини, бо й так затягнули, – каже директор СВК «Полісся» Михайло Купрієнко. – Торік в цей час вже закінчували жнивувати, а в цьому році тільки починаємо».
Стартують з перешкодами!
«Не на всіх полях як слід протряхло, – бідкається хлібороб. – Доводилося кілька разів комбайни з багна витягувати. А що поробиш? Пшениця і так 
Заробіток комбайнерів напряму залежить від кількості зібраного врожаю.
«Минулого літа я зібрав понад тисячу тонн зерна, – каже Володимир Визовик. – Заробляв по 20-25 тисяч за місяць. Тепер такі статки мені не світять – урожай озимини поганий. Вся надія на овес!».
Свого колегу підтримує і Євген Паганець.
«Погодні умови не сприяли росту зернових, тому маємо гірший врожай», – каже комбайнер.
«Поїхали!», – гукає Володимир Визовик.
Обоє стрибають в білоруські «Полісся» і, опустивши жатки, пускаються в поліське поле.
«Комбайн, звісно, кращий за нашу стареньку «Ниву»: є кондиціонер, пилюкою в ньому не дихаєш, потужніший, але цей клас нас вже не влаштовує, – розмірковує вголос Михайло Михайлович. – Якщо будемо брати «Полісся», то тільки вищого класу».
«Якби всі були такими механізаторами, як Сергій Пекур, то й керівників не треба, – посміхається Михайло Купрієнко. – На будь-яку техніку сяде і буде працювати, не зважаючи на час! Вся важка робота на ньому!».
Про таких в народі кажуть: людина з золотими руками.
Основна робота механізаторів – обробіток ґрунту. Цієї весни Сергію Пекуру довелося, як кажуть, попотіти.
«Посівна була складною, частину полів залило дощами, не можна було заїхати», – пригадує тракторист.
«А в травні дощів майже не було, тому зернові, які були на узвишші, вигоріли, не встигли налитися, – додає керівник кооперативу. – Складна посівна, складні жнива, але нічого – прорвемося! Тільки треба поспішати, бо кожен день дорогий».
Невеликий кооператив дає роботу сотні селян
Суданка, як і зелена (силосна) кукурудза, наразі основний корм для великої рогатої худоби, якої тут утримують аж 1,3 тисячі голів, з них – 360 голів дійного стада. Є свині – їх близько 200, і навіть коні. Останні –незамінні помічники на фермі.
«Молоко здаємо по 7 гривень 80 копійок за літр, – розповідає голова кооперативу. – Ціна нас влаштовує, але розрахунки затримують. А от м’ясне скотарство не надто вигідне».
Вирощених поросят тут намагаються не продавати перекупникам. Більшість свинини йде на потреби господарства. Наприклад, харчування для 100 працівників кооперативу тут цілком безкоштовне. М’ясо, крупи, молоко та іншу продукцію підприємство також безкоштовно надає місцевим садочку та школі.
Молочне тваринництво – рентабельна галузь у кооперативі, тому основна кількість вирощених зернових іде на корм худобі, частину, звісно ж, продають. Тут нічого не пропадає, навіть солома – все забирають з поля. Худоба віддячує не тільки молоком, а й органікою. Цієї весни на поля кооперативу вивезли понад 12 тисяч тонн гною.
«Що не говоріть, а гній своє дає, – переконаний Михайло Купрієнко. – Вивіз на поле і чотири роки забезпечений добірним врожаєм».
Михайло Михайлович Купрієнко – не просто керівник підприємства з кооперативною формою власності, але й людина, котрій у селі безмежно довіряють. Кожні три роки тут переобирають директора СВК «Полісся» – його переобирали вже п’ять разів. А коли сусіди-латифундисти захотіли нахрапом зайти на людські паї – відбивалися всі гуртом!
Гуртом і пам’ятник спаленим німцями землякам в роки Другої світової війни встановлюють. Це має бути металева композиція у вигляді храму з куполом і дзвоном в середині. Гроші збирали всім селом – понад 20 тисяч гривень зібрали самі кувечичці, решту коштів виділив кооператив. Загалом пам’ятник обійшовся селу в півмільйона гривень.
«Робили композицію силами господарства: проектували, гнули і варили метал, встановлювали на місці, – каже Михайло Михайлович. – Дзвін замовляли на Нововолинському ливарному заводі. Ми зобов’язані перед своїми предками вшановувати їхні імена і пам’ятати про них вічно».
СВК «Полісся» в розкошах не купається, але, дивлячись на вибілені ферми, упорядковані поля, доглянуті ФАП, школу, дитячий садочок – всю ту красу, яка є в маленьких Кувечичах, мимоволі замислюєшся: а чи тим шляхом пішла решта господарств, про більшість з яких вже давно і споминів немає?
Довідка
Під урожай 2018 року в Чернігівській області посіяно 1 мільйон 267 тисяч гектарів сільськогосподарських культур, що на 2 відсотки більше, ніж у 2017 році. У сільськогосподарських підприємств в обробітку 84 відсотки від усіх посівних площ. Структура посівних площ порівняно з попереднім роком майже не змінилася. Більшу частину зайнятих посівами площ, а це 56 відсотків, відведено під зернові культури. Технічні культури займають 28 відсотків посівів, картопля та овоче-баштанні – 7, кормові – 9 відсотків.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото Миколи Тищенка
