Бобровицьку дітвору святом захистили від думок про війну
У перший день календарного літа головну площу Бобровиці «окупували» дітки з батьками, бабусями й дідусями. Причому дітки на своєму святі були не стільки глядачами, як безпосередніми учасниками святкової програми. У одну сотню не вбереш юних співаків, танцюристів, музикантів, акробатів, художників на вимощеній площі. Кожна дитина, що була на святі, одержала солодкий подарунок від місцевої влади. Були й персональні нагороди теж з подарунками.
Характерне це свято й тим, що організатори повністю приурочили його діткам – без ніякої там виїзної торгівлі, без піару титулованих дорослих з клятвами про «любов і турботу» за дітей. Просто святом з дитячою самодіяльністю допомогли діткам відірватися хоч на день від думок про страхіття війни, яку щоденно показують по телебаченню, а дехто вже й жив під канонадою вибухів.
Цікаво, яке підростаюче покоління по всьому світу нарешті розробить критерії й вимоги до обрання лідерів націй, здатних домовлятися між собою й не затівати страхітних воєн заради досягнення ідіотичних амбіцій, верховенства над іншими народами? Яке покоління вилікує своїх поводирів від дико-звіриного інстинкту вбивати один одного, вилікує від владної наркоманії, в чаду якої й твориться страхіття, в яке зараз втягнута українська, трудолюбива нація? Від цієї чумної бійні можуть постраждати й ось оці янголятка, як і тисячі інших. Скільки мільярдів витрачається на виготовлення зброї для знищення дітей та їхніх батьків? А яке райське життя для них можна було б розбудувати за ті мільярди космічного розміру? Чи дочекається колись людство, щоб відповідь на таке риторичне запитання стала першочерговою й обов’язковою для кожної нації на планеті Земля?
Григорій Загребля
