Біля Спаського собору в Чернігові знайшли кельму XI століття
17 квітня у Борисоглібському соборі на Чернігівському Валу відкрилася виставка археологічних знахідок, які були виявлені у 2012 році під час досліджень давніх прибудов до Спасо-Преображенського (або Спаського. – Авт.) собору. Експозицію приурочили до Дня пам’яток історії та культури.
Спасо-Преображенський собор був закладений в ХІ столітті за часів князювання Мстислава Хороброго. Письмові джерела не називають точної дати заснування цього давньоруського храму. Але деякі фахівці вважають, що в Україні старішою за чернігівський Спас є лише київська Десятинна церква. Тож недаремно минулого року археологічні дослідження біля Спаського собору викликали великий резонанс у наукових колах. На розкопках працювали співробітники заповідника «Чернігів стародавній», студенти і викладачі місцевого педуніверситету, а також співробітники російського Державного Ермітажу, фахівці з Києва та Львова.
Під час розкопок було розкрито залишки прибудови до апсид Спаського собору з північного заходу і південного сходу. Проводились роботи і в нартексі храму. Після закінчення розкопок біля собору було зроблену нову відмостку, виведено назовні залишки старих фундаментів.
«В розкопках брала участь велика кількість людей, – розповідає кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології України Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка Олена Черненко. – Наше дослідження викликало велику цікавість у наукової громадськості і фахівців галузі. Звичайно, решток князя Ігоря ми не виявили. Натомість віднайшли багато інших поховань. Зараз триває процес передачі археологічних знахідок до фондів Національного заповідника «Чернігів стародавній». Найцінніше, що вдалося знайти, це будівельна кельма з кістяним руків’ям, якій більш ніж тисяча років. ЇЇ залишили майстри при зведенні храму на початку XI століття. Такого знаряддя до наших днів не збереглося ніде».
Радіють науковці і фрагментам одягу, який також знайшли під час робіт. Завдяки сучасній техніці вже вдалося встановити склад тканини, в якій були навіть золоті нитки. Науковці припускають, що одяг належав знатним людям.
«Чернігів завжди дає нам дуже багато археологічної тканини. Цього разу були виявлені залишки червоної шовкової парчі. Припускаю, що це залишки тканини, яка була на надгробку. Також був знайдений комірець із жіночої сукні, плетення якого характерне для першої половини XVI століття. Ці знахідки допоможуть нам зробити і реконструкцію костюмів тієї епохи», – розповіла завідувач реставраційної майстерні Музею археології та етнографії Слобідської України Харківського національного університету імені В. К. Каразіна Тетяна Крупа.
Історики кажуть, що досліджувати Чернігів можна роками. Його земля зберігає безліч цінного матеріалу. Що не розкопки – то нові знахідки.
Марія САВІНА
