РОЗСЛІДУВАННЯ

Банда чорних ріелторів

У Чернігові діє банда чорних ріелторів, до складу якої, разом із кримінальниками, входять колишні та діючі працівники правоохоронних органів, судово-медичної експертизи, юстиції, похоронного бюро та нотаріус. Чи так це насправді, поки достеменно не відомо, але загадкова смерть власника двокімнатної квартири в центрі міста із передсмертною запискою та заповітом на ім’я випадкової людини наштовхує на роздуми. В тому, що Володимира Нагорного отруїли заради того, щоб заволодіти цінним нерухомим майном, переконаний його син Станіслав. Він указує на численні порушення при виявленні та похованні тіла його батька, а також на фальшивість заповіту, складеного на ім’я сторонньої людини, що за дивним збігом обставин виявилася колишнім працівником органів внутрішніх справ.

Тіло знайшли на третій день

45-річний Володимир Нагорний був не зовсім забезпеченою людиною. Швидше, навпаки – за все життя, окрім двох дітей, чоловік собі так нічого і не надбав. Розлучившись удруге, він залишився жити з матір’ю в її квартирі. Сусіди ж розповідають про любов чоловіка до оковитої.

Дев’ятиповерховий будинок по проспекту Перемоги, 75 розташований на протилежному боці від «Макдольдса». За квартири в цьому будинку грошовиті чернігівці готові і нині викладати немалі, як на кризові часи, суми, причому в доларовому еквіваленті. Особливо якщо мова йде про квартиру на першому поверсі, до того ж двокімнатну. До певного часу квартирою неблагополучного чоловіка ніхто не цікавився, але після смерті його матері все змінилося.

«Я якраз була на зміні, коли померла мама Володі, – розповідає консьєржка Наталія Литовченко. – Після її смерті він постійно сидів голодний, їсти собі не варив, а тільки пив. Пропив усе, що можна було пропити, – продовжує Наталія Петрівна. – Холодильник, пральну машину, всі цінні речі з дому Володя геть повиносив».

Не минуло і трьох місяців, як вслід за своєю матір’ю відправився і Володимир Нагорний.

«Видно, в мене карма така, – розмірковує консьєржка Наталія Литовченко. – Володю знайшли мертвим також у мою зміну! Він сидів у кріслі з пультом в руках, а біля нього сидів кіт. За день перед тим, як знайшли Володю, приходив Ігор і казав, що той не відповідає на дзвінки. Через трохи він прийшов із міліцією».

Володимир Нагорний пролежав мертвим у квартирі три дні. Коли працівники МВС разом із жеківцями винесли двері його квартири, тіло чоловіка вже почало розкладатися.

Смерть молодого чоловіка Наталія Литовченко називає щонайменше загадковою.

«Володя любив випити і, видно, був хворий, бо ходив жовтий, як смерть. Напевно, у нього були проблеми з печінкою, – розмірковує консьєржка. – Але отак померти ні з того, ні з сього він точно не міг. Тут щось нечисте – щоб через три місяці помер після матері. Не помер, а, мені здається, його отруїли. Йому навіть не робили розтину, не встановили причину смерті».

Та найбільше Наталію Петрівну здивувало те, що Володимира Нагорного ховали чужі йому люди, а правоохоронці навіть не повідомили про смерть чоловіка його рідних.

Стара-нова поліція

Старшому синові Володимира Нагорного Станіславу про смерть батька повідомили наступного дня після його поховання.

«Я якраз був у наряді, коли мені зателефонував якийсь чоловік з невідомого номера і сказав: «Твій батько помер. Я його поховав. Як будемо ділити квартиру?», – пригадує прикордонник Станіслав Нагорний. – Я запитав, хто він такий. Він представився другом батька. Назвався Ігорем».

Наступного дня Стас приїхав на квартиру батька і побачив, як з дому виносять особисті речі покійника. За словами молодого чоловіка, аби зафіксувати акт проникнення в житлове приміщення, він викликав поліцію та написав заяву, в якій вказав на те, що невідомі люди неправомірним шляхом виносять з квартири речі, що перейшли йому в спадок. Полісменам вдалося зупинити самовільний виніс особистих речей чоловіка і навіть змусити вантажників занести речі назад. Окрім цього, Станіслав написав аналогічну заяву до прокуратури.

Втім, уже через тиждень – та ж сама картина: бомжі виносять особисті речі. Цього разу вже під наглядом здорованя.

«Коли виносили речі з квартири, то на вході стояв солідний мужчина – лисуватий, здоровий такий, - каже Станіслав Нагорний. – Сказав мені, що контролює процес. Коли я викликав поліцію та свого адвоката, то він тихенько пішов і більше не з’являвся».

Лисуватого і здорового мужчину Станіслав пізніше зустрів із своїм товаришем-прикордонником у центрі міста. Цього разу чоловік був одягнений у міліцейську форму.

«Наглядачем виявився старший лейтенант поліції Тітков, імені, на жаль, не пригадую, – розповідає прикордонник. – Ми з ним поспілкувалися і він нам пояснив, що з Ігорем знайомий давно, це його товариш, з яким він разом служив. Виявляється, так званий друг мого батька Ігор Каратаєв – колишній працівник органів внутрішніх справ, якого кілька років тому звільнили. Тітков пояснив, що Каратаєв запросив його в квартиру для того, щоб забрати інвалідну коляску, котру той мав передати в геріатричний будинок, – продовжує Станіслав. – Я в це слабко вірю, бо він не представився одразу і, як тільки запахло смаженим, утік».

два дні до складання заповіту пропав паспорт

Що ж дивного в усій цій історії, окрім загадкової смерті та участі в ній колишніх і діючих правоохоронців? На якій підставі безхатьки виносили з квартири покійного Володимира Нагорного його особисті речі? Виявилося, що такою підставою є заповіт, складений на ім’я новоспеченого друга покійника Ігоря Каратаєва.

«Коли прийшов цей Ігор і показав заповіт на його ім’я, я була, м’яко кажучи, шокована, – пригадує консьєржка Наталія Литовченко. – Я йому кажу: це – звичайний папір, не вартий і однієї гривні. У Володі двоє спадкоємців – Станіслав і його неповнолітній 15-річний брат. А він мені: "Побачимо. Квартира все одно буде моєю"».

Про інтерес до помешкання його батька розповідає і Станіслав Нагорний.

«Після смерті бабусі до нього почали часто заходити якісь люди, цікавитися квартирою, – каже прикордонник. – Не знаю, що вони йому пропонували, але коли була живою ще моя бабуся, то за цю квартиру давали 110 тисяч доларів. Батько і бабуся відмовили покупцям. Захотіли, щоб житло перейшло мені з братом».

Станіслав Володимирович розповідає, що батько неодноразово говорив йому про те, що його житлом цікавляться серйозні люди. Побоюючись небезпечних наслідків, він передав документи на квартиру синові. Ще за життя матері Володимир Нагорний переписав третину житлової площі на свого молодшого сина, а після смерті матері запропонував старшому синові оформити решту квартири на себе.

«Коли ми кинулися переоформляти житло, то не знайшли паспорта, – пригадує Станіслав. – Ми поїхали з батьком і написали заяву про втрату документа».

Як виявилося потім, за дивним збігом обставин заповіт на Ігоря Каратаєва нотаріально завірили за два дні до втрати паспорта. Станіслав Нагорний припускає, що паспорт його батька банально вкрали, а заповіт оформили без відома покійного.

«Я бачив той заповіт, – каже прикордонник. – Там стоїть підпис не мого батька».

Нотаріально завіряв спадщину відомий у Чернігові нотаріус Радіон Тарасенко. Подейкують, що він спеціалізується на обслуговуванні чернігівського бомонду. Звісно, закиди на свою адресу нотаріус заперечує і переконує, що заповіт складали у присутності Володимира Нагорного.

«У цього нотаріуса відрита спадкова справа, тому я мусив йти до нього писати заяву про вступ у спадок, – коментує Станіслав Нагорний. – Я запитав у нього, як він міг завірити документ за фізичної відсутності людини, бо я точно знаю, що мій батько в той день був удома і нікуди не виходив. Нотаріус мені відповів, що вся процедура законна, і порадив звертатися до суду».

Правда це чи ні, можна було з’ясувати хіба що через почеркознавчу експертизу. Проте, зважаючи на смерть підписанта, зараз це неможливо. До того ж, у «чорній схемі», можливо, задіяні і самі експерти, які так і не встановили причину смерті чоловіка.

Організована злочинна група

Станіслав Нагорний переконаний: він має справу з організованою злочинною групою, бандою чорних ріелторів.

«У цій справі купа явних порушень, – говорить спадкоємець. – По-перше, поліція у випадку смерті людини має встановити та повідомити родичів померлого. Цього вони не зробили! Як можна поховати людину при живих дітях, сестрах, тітках? Це мало робитися в першу чергу, як мінімум. По-друге, судово-медична експертиза так і не встановила причину смерті мого батька. Як так? Навіть через рік після смерті роблять ексгумацію і встановлюють причину смерті. По-третє, на кладовищі ніхто не поцікавився, чи є родичі у померлого. Мого батька поховали, як собаку, в поліетиленовому пакеті! Наступне, в Чернігівському РАЦСі взагалі видали довідку про смерть сторонній людині. Це я про Ігоря Каратаєва, який в руках тримав утрачений паспорт мого батька. Багато запитань до нотаріуса, – обурюється Станіслав Нагорний. – Я бачу між цими органами, установами та людьми чіткий взяємозв’язок. У Чернігові діє організоване злочинне угрупування. Щоправда, в даному випадку вони не розраховували на те, що хтось чинитиме спротив».

Закінчення свого земного шляху покійний Володимир Нагорний, можна сказати, передбачив, адже не дарма написав передсмертну записку. Її знайшов старший син Станіслав, коли перебирав одяг у шафі. За словами спадкоємця, батько вказав на те, що не збирається найближчим часом помирати чи ж дарувати комусь квартиру. Також чоловік написав, що у випадку, якщо з ним щось трапиться, обов’язково повідомити його сина та тітку. Чим не доказ у справі про замовне вбивство?

Наразі ж прокуратура порушила кримінальне провадження лише за фактом неправомірного виносу із житлового приміщення особистих речей. Старший син Володимира Нагорного має намір вивести на чисту воду квартирних аферистів та повернути житло собі і меншому братові. Прикордонник зробить це одразу, як повернеться із зони АТО.

 

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"