Алея Слави у Талалаївці
19 липня у Талалаївській громаді відбулося урочисте відкриття Алеї Слави, збудованої на честь земляків-захисників України, які полягли за свободу і незалежність Батьківщини у російсько-українській війні. Селищна рада облаштувала Алею у центрі селища, реалізувавши проєкт, який підтримала більшість земляків. Фотографія, коротка біографія воїна розміщені на кожному стенді. Молоді, усміхнені, щасливі… Такими вони пішли у вічність, такими дивляться на нас із фото…
Традиційна хвилина мовчання о 9-й годині відбулася на Алеї Слави, де зібралися родини загиблих, друзі, односельці. 26 уродженців Талалаївщини загинули у російсько-українській війні, захищаючи свободу і незалежність України.
Зі зворушливою промовою виступила мама загиблого Руслана Семінька Тетяна Володимирівна: «Ми втратили найцінніше. Ми втратили найдорожчих… Ніхто і ніколи нам не замінить їх. Ця рана болітиме у кожному серці батька-матері до кінця наших днів… Що хоче розбите серце матері? Смерті ворогам, які зруйнували наше чудове життя і принесли в Україну смерть, розруху. Серце хоче помсти за смерть наших дітей! Ради цього і треба жити! Та чи жили б ми сьогодні так, як ми живемо, якби не ці хлопці? Якби не ті хлопці, які на своїх позиціях б’ють ворога і не допускають його іти далі? Дякуючи їм ми спимо у своїх ліжках, працюємо і просто живемо… Тільки тому, що вони – на позиціях!
Кажу про це тому, що відчуття війни у суспільстві притуплюється. Ми скаржимося на спеку, на відключення світла… Нас багато чого не влаштовує… І забуваємо, якою ціною виборюється кожен день нашого життя! Ціна страшна… Отож, коли вам спекотно чи холодно, коли не тече вода із крана і ви втомилися сидіти без світла, прийдіть сюди, подивіться у очі нашим синам… Згадайте хлопців, які сьогодні на розпечених сонцем позиціях в усьому своєму устаткуванні кожну секунду ризикують життям. Не забувайте, що триває війна. Війна у нашій країні, в якій, окрім лінії фронту, є дуже багато руйнувань! І ми повинні це розуміти. Розбрат між українцями на руку ворогу! А Україні треба тільки Перемога! Бо вони віддали своє життя за те, щоб настав день, коли «згинуть наші воріженьки!» До єдиного згинуть з нашої Української землі!»
Алея Слави – не про смерть, вона про життя тих, хто став небесним військом. Бережімо світлу пам’ять про подвиг загиблих Героїв! Дякуємо усім живим воїнам, які щохвилини боронять Україну! Слава Україні та її героям!
Олександра ГОСТРА
